Адренокортикотропний гормон (АКТГ)

Адренокортикотропний гормон (АКТГ) – пептидний гормон, який синтизується у передній частині гіпофіза. АКТГ стимулює утворення та вироблення глюкокортикоїдів (особливо кортизолу) корою надниркових залоз. Вироблення глюкокортикоїдів регулюється різними факторами. Після стимуляції гіпоталамус виробляє кортикорелін. Кортикорелін впливає на гіпофіз, який у свою чергу синтезує та виділяє АКТГ. Нарешті, АКТГ стимулює вироблення глюкокортикоїдів наднирниками. 

Висока концентрація глюкокортикоїдів у крові інгібує вироблення кортикореліну та АКТГ за допомогою механізму негативного зворотного зв'язку. 

Концентрація АКТГ варіюється протягом дня з високим рівнем вранці та низьким рівнем увечері. Таким чином, важливо знати час взяття зразка плазми для інтерпретації результатів. 

Вимірювання АКТГ у плазмі є корисними у диференціальній діагностиці вражаючої гіпофіз хвороби Кушинга (надмірна секреція АКТГ), автономних виробляючих АКТГ пухлин гіпофіза (тобто синдрому Нельсона), недостатність функції гіпофіза з дефіцитом АКТГ та синдром ектоп. 

Крім вимірювань кортизолу, визначення АКТГ може бути використане разом з функціональними або стимуляційними тестами з метою визначення джерела надлишкового вироблення глюкокортикоїдів. Також вимірювання АКТГ можуть застосовуватись для спрощення диференціальної діагностики недостатності кори надниркових залоз (хвороба Аддісона).

АКТГ, що не виробляється щитовидною залозою, відомий як ектопічний АКТГ. Він часто пов'язаний з дрібноклітинною карциномою легень. У поодиноких випадках вироблення ектопічного АКТГ може бути викликане пухлинами тимусу, аденокарциномами підшлункової залози або бронхіальними нейроендокринними пухлинами.

Підготовка пацієнта: Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування) та прийом алкоголю. Протягом години перед кров'ю необхідно утриматися від куріння. У жінок аналіз проводиться на 6-7 день менструального циклу, якщо інші терміни не вказані лікарем. Здавати кров на аналіз переважно рано-вранці, якщо немає особливих вказівок ендокринолога. Додаткові проби, взяті пізно ввечері, можуть бути корисними при діагностиці синдрому Кушінга. Для адекватної порівняльної оцінки в динамике проби крові слід брати одні й самі періоди часу.

Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти. При медикаментозній терапії АКТГ 1-24, вимір АКТГ не рекомендується.

Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків. Плазма: К2- та К3-ЕДТА. Використовуйте попередньо охолоджені флакони для відбору зразків. Після взяття крові негайно помістіть ампули у холодне місце.

Стабільність проби: 2 години при 22 °C та 4 місяці при температурі - 20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: Електрохемілюмінесцентний.

Аналізатор: Сobas e411.

Тест – система: ACTH Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма):

АКТГ, пг/мл 7,20 - 63,30.

Коефіцієнти перерахунку:

пг/мл x 0.2202 = пмоль/л;

пмоль/л x 4.541 = пг/мл.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Диференціальна діагностика первинної та вторинної наднирникової недостатності;
2.  Підозрювання синдрому Іщенко-Кушинга та диференціальна діагностика з хворобою Іщенко-Кушинга;
3. Диференціальна діагностика гіпертензивних станів;
4. Неадекватна навантаженням стомлюваність та синдром хронічної втоми;
5. Тривала терапія глюкокортикоїдами.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значень:

1. Хвороба Адісона;
2. Ектопічний АКТГ-синдром;
3. Баеофільна аденома гіпофіза;
4. Ектопічний КРГ-синдром (кортикотропінріліеїнг-гормону);
5. Посттравматичні та післяопераційні стани;
6. Двостороння адреналектомія при лікуванні синдрому Нельсона;
7. Хвороба Іщенко-Кушинга (гіпофізарна гіперсекреція АКТГ);
8. Ектопічний АКТГ-синдром;
9. Наднирниковий вірилізм;
10. Вроджена надниркова недостатність;
11. Прийом таких препаратів, як метопірон, АКТГ (ін'єкції), інсулін, вазопресин.

Зниження значень (значення близькі до нуля):

1. Прийом глюкокортикоїдів;
2. Стримування виділення АКТГ пухлиною внаслідок застосування криптогептадину;
3. Гіпофункція кори надниркового залози через ослаблення функції гіпофіза (втрата на 90 % функції гіпофіза);
4. Синдром Іщенко-Кушинга, викликаний кортикостеромою та раком кори наднирника;
5. Пухлина, що виділяє кортизол.