1 Опис
АСЛ-О являє собою антитіла до антигену (стрептолізину) бета-гемолітичного стрептокока групи А. Є лабораторним критерієм ревматизму.
Підвищення цього показника свідчить про сенсибілізацію організму до стрептококових антигенів. У період реконвалесценції показник знижується порівняно з гострим періодом, тому може використовуватися для спостереження за динамікою перебігу, оцінки ступеня активності ревматичного процесу.
Максимальну діагностичну та прогностичну цінність має системне дослідження (з інтервалом близько 1 тижня). Одноразове дослідження на АСЛ-О має невелику інформативність. АСЛ-О застосовується для диференціальної діагностики ревматизму та ревматоїдного артриту (у другому випадку ступінь підвищення АСЛ-О значно менший). Титр АСЛ-О може бути підвищений і у здорових носіїв стрептокока.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Кров рекомендується здавати вранці (у період з 8 до 11 години), натще (не менше 8 і не більше 14 годин голодування, воду пити можна). Напередодні уникати харчових навантажень. Виключити куріння.
Детальніше
3 Матеріал
Матеріал: Сироватка, плазма: Li-гепарин, K2-ЕДТК.
Детальніше
4 Стабільність проби
Стабільність проби: Протягом тижня при t 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і тривало при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Детальніше
5 Метод
Метод: Імунонефелометричний аналіз.
Детальніше
6 Аналізатор
Аналізатор: Сobas С311,Сobas 6000 (модуль С501).
Детальніше
7 Тест – система
Тест – система: ASLOT, Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
8 Референсні значення
Референсні значення (норма):
Діти: 0-150 МO/мл;
Дорослі: 0-200 МO/мл.
Детальніше
9 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Захворювання стрептококової етіології (бешиха, отити, скарлатина, гнійно-запальні захворювання) та пов'язані з ними ускладнення (ревматизм, гломерулонефрит, міокардит).
Детальніше
10 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Ревматизм (рівень підвищений у 85% пацієнтів з гострою ревматичною лихоманкою);
2. Бешиха;
3. Скарлатина;
4. Стрептококові інфекції (ангіна, хронічний тонзиліт, піодермія, остеомієліт);
5. Гострий дифузний гломерулонефрит.
Детальніше
