Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП)

   АЦЦП відносяться до антицитрулінових антитіл. Опис характерних для ревматоїдного артриту аутоантигенів, що містять цитрулін, став одним із найважливіших відкриттів ревматології останнього часу в області серологічної діагностики. Цитрулін не відноситься до стандартних амінокислот, що включаються до білків при їх синтезі, він утворюється в результаті наступної модифікації аргініну. Процес цитрулінування спостерігається в ході природних фізіологічних та патологічних процесів та відіграє свою роль у процесах клітинної диференціації та апоптозу. Цитрулінові антигени були відкриті в процесі пошуку антигенних мішеней антикератинових антитіл - специфічного маркера ревматоїдного артриту, що виявляється методом імунофлюоресценції на тканинних препаратах.

   Було показано, що антикератинові антитіла розпізнають лише цитрулінові форми білка філаггріна, що входить до складу кератину. Серед можливих індукторів утворення антитіл до цитрулінових пептидів у механізмі розвитку ревматоїдного артриту розглядають цитруліновий фібрин, який у великій кількості накопичується у запаленій синовіальній оболонці. До цитрулінових антигенів синовіальних тканин відносять цитруліновий віментин. Під час розробки методів визначення антитіл до цитрулінових антигенів було показано, що використання синтетичних циклічних форм цитрулінових пептидів забезпечує більшу чутливість тесту порівняно з використанням лінійних пептидів. Антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду нині визнані інформативним серологічним маркером ревматоїдного артриту.

   Ревматоїдний артрит – поширене системне аутоімунне захворювання, яке стосується близько 0,5 – 1 % населення. Ця хвороба викликає прогресуюче руйнування та деформацію суглобів, може мати позасуглобові прояви. Ранній діагноз та відповідна терапія ревматоїдного артриту мають вирішальне значення для наслідків захворювання. Клінічна специфічність тесту (оцінюється за частотою хибнопозитивних результатів) склала 99,5% - за групою здорових людей і 97,3% - за групою пацієнтів з іншими, ніж ревматоїдний артрит, захворюваннями (анкілозуючий спондиліт, аутоімунний тиреоїдит, хвороба інфекції вірусом Епштейна-Барр, хвороба Лайма, остеоартрит, ревматична поліміалгія, поліміозити, псоріатичний артрит, реактивні артрити, склеродермія, синдром Шегрена, ВКВ, виразковий коліт).

   У порівнянні з таким маркером, як IgM-РФ (ревматоїдний фактор), який недостатньо високо специфічний і може виявлятися при інших ревматичних захворюваннях, інфекційних хворобах і навіть у 4 - 5% здорових людей, АЦЦП виявляє суттєво вищу специфічність, позитивну передбачувану значимість, діагностичну акуратність при подібній клінічній чутливості. АЦЦП можуть бути виявлені у 30% випадків серонегативного ревматоїдного артриту (негативного за ревматоїдним фактором).

    
    Продемонстровано доцільність застосування цього тесту в ранній діагностиці артриту і з метою прогнозу ревматоїдного артриту, що недавно розвинувся (АЦЦП більше асоційований з прогресією та ерозивними артритами, ніж ревматоїдний фактор). Використання АЦЦП з метою моніторингу активності процесу не рекомендовано (кореляції з маркерами активності, у т. ч. ШОЕ, СРБ не виявлено). Результати тесту слід оцінювати у комплексі з анамнезом та клінічними спостереженнями, включаючи дані інструментального обстеження.

Підготовка пацієнта: Спеціальна підготовка не потрібна. 

Рекомендується взяття крові не раніше ніж через 4 години після останнього прийому їжі.

  Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Плазма: Li-, Na-гепарин, К3-ЕДТА і цитрат натрію.

Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C та 6 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

   Метод: Електрохемілюмінесцентний.

 Аналізатор: Сobas e 411.

Тест – система: АССР, Roche Diagnostics (Німеччина).

 Референсні значення (норма): 0-17 Од/мг.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Рання діагностика ревматоїдного артриту (доцільно у поєднанні з ревматоїдним фактором);
2. Діагностика серонегативних (за ревматоїдним фактором) форм ревматоїдного артриту;
3. У прогностичних цілях, при ревматоїдному артриті, що недавно розвинувся.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

1. Ревматоїдний артрит (клінічна чутливість – 70,6 %, специфічність загальна – 98,2 %);

2. У деяких окремих випадках інших захворювань сполучної тканини, особливо СЧВ (системній червоній вовчанці).