Антитіла IgА до мікоплазми хомініс (Mycoplasma hominis)

Мікоплазми - група внутрішньоклітинних мікроорганізмів - грамнегативних бактерій розміром 115 - 200 нм, що не мають щільної клітинної стінки, покритих тришарової цитоплазматичної мембраною.

Описано кілька штамів мікоплазм. Умовно мікоплазми поділяють на 6 груп, залежно від захворювань, що викликаються ними у людини. До групи мікоплазм, що викликають ураження урогенітального тракту у чоловіків та жінок, відносять Mycoplasma hominis тип I та тип II, Ureaplasma urealyticum.

Мікоплазми характеризуються поліморфізмом та своєрідним життєвим циклом. Джерелом інфекції є людина, хвора на мікоплазмоз, або здоровий носій мікоплазм. Мікоплазмові інфекції урогенітального тракту займають одне з провідних місць серед ІПСШ. Вони часто поєднуються з гонококами, трихомонадами та умовно-патогенними мікроорганізмами, передаються при статевих контактах, можуть бути причиною негонококкового уретриту та простатиту, запальних захворювань малого тазу, патології вагітності та плоду, безпліддя у жінок та чоловіків, а також перинатальної інфекції новонароджених.

Mycoplasma hominis здатні заселяти слизові оболонки і викликати інфекції сечових шляхів та статевих органів. Ці мікроорганізми можна виявити, за різними даними, у 10 – 50% здорових жінок (частота випадків виявлення збільшується під час вагітності) та 8 – 9% здорових чоловіків. Будучи здебільшого умовним патогеном і активізуючись при дії провокуючих факторів (зміна гормонального та імунного фону, одночасне інфікування збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом), вони можуть відігравати роль у виникненні урогенітальних запальних захворювань у чоловіків і жінок.

Мікоплазми пов'язують також із можливістю розвитку патології новонароджених внаслідок висхідної інфекції або інфікування під час пологів.

Специфічні антитіла до Mycoplasma hominis класу IgA забезпечують гуморальний захист проти цього мікроорганізму на рівні слизових оболонок. Синтезуються вони, як і IgM, вже на перших стадіях гуморальної імунної відповіді при впровадженні в організм патогену, надходячи у секрети слизових та частково в кров. Концентрація IgA у крові, переважно, корелює з вираженістю патологічного процесу лише на рівні слизових.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Сироватка крові.

Стабільність проби: Не більше 5 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 6 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: ІФА.

Аналізатор: Sinnowa ER-500.

Тест – система: EQUI.

Референсні значення (норма):

Негативний: <0,9;
Сумнівний:   ≥1,1.
Позитивний: >1,1.

Основні показання до призначення аналізу:
1. Підозра на мікоплазмову інфекцію;
2. Негонококові уретрити;
3. Запальні захворювання матки та придатків;
4. Безпліддя.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:
1.Поточна або недавня інфекція Mycoplasma hominis.

Негативний результат:
1. Відсутність інфікування;
2. Низький рівень антитіл.