Антитіла IgM до вірусу Варіцелла-Зостер (AT IgM VZV)

Вірус Varicella Zoster відноситься до сімейства герпесвірусів – вірус людини типу 3. Первинна інфекція протікає у формі вітряної віспи (varicella, chickenpox). Як і інші герпесвіруси, може стати латентною інфекцією. При реактивації вірусу виникає оперізувальний лишай (herpes zoster).

Діагноз вітряної віспи та оперізувального лишаю зазвичай ставлять за клінічною картиною. За нетипових випадків використовують лабораторні методи підтвердження діагнозу – серологічні тести – визначення специфічних антитіл класів IgG та IgM. 

Специфічні антитіла до вірусу Varicella Zoster з'являються протягом 4-5 діб. від початку висипу при вітряній віспі. Виявлення специфічних IgM антитіл свідчить про первинну інфекцію. Але в деяких випадках антитіла IgM можуть персистувати в крові аж до 12 місяців після перенесеної інфекції. Первинна інфекція підтверджується також сероконверсією (появою специфічних антитіл у поступовій динаміці спостереження за їх початковому відсутності).

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Сироватка крові.

Стабільність проби: Не більше 14 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 6 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: ІФА.

Аналізатор: Sinnowa ER-500.

Тест – система: EQUI.

Референсні значення (норма):

Негативний: <= 0.8; 
Сумнівний:   0.8-1;
Позитивний: >= 1.

Основні показання до призначення аналізу:

1. У нетипових випадках у комплексі для діагностики вітряної віспи;
2. Оцінка імунітету до вірусу.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:
1. Поточна чи нещодавня інфекція вірусом Varicella-Zoster;
2. Персистенція IgM антитіл (рідко).

Негативний результат:
1. Інкубаційний період та ранні терміни захворювання (перші 4 дні від появи висипки);
2. Відсутність інфекції (при негативному результаті IgG).