Білок в сечі (добова протеїнурія)

Білки, що виводяться з сечею,є малою частиною білків,що фільтруються в ниркових клубочках. Основна їх частина(98%)всмоктується назад (реабсорбується) у проксимальних канальцях нирок.Як проходження через нирковий фільтр, і реабсорбція, залежить від індивідуальних властивостей білків - заряду, розміру, будови.Нормальне виділення загального білка у дорослої людини на добу не перевищує 150 мг. Основне виведення білка зазвичай припадає на денний час (ходьба та вертикальне положення тіла підвищують дію гемодинамічних сил на клубочкову фільтрацію). 

Порушення здатності гломерулярного фільтра селективно затримувати негативно заряджені білки (що провокується або активується інфекціями, алергічними реакціями, імунізацією) призводить до селективної протеїнурії - втрати низькомолекулярних заряджених білків (альбуміну та ін).Втрата бар'єрних властивостей по відношенню до розміру частинок, що фільтруються, з розвитком неселективної протеїнурії спостерігається при накопиченні в стінці ниркового фільтра певних білків або активації в стінці клубочкових капілярів клітин запалення, що викликають пошкодження фільтра (захворювання з імунними комплексами, хронічні інфекції,цукровий діабет,пухлини).Втрата великих кількостей білка із сечею (> 3 г/добу) майже завжди пов'язана з порушенням функції гломерулярного фільтра щодо заряду або розміру білків, що веде до нефротичного синдрому.При деяких патологічних станах спостерігається втрата білка, пов'язана з порушенням реабсорбції білків у проксимальному канальці (певні ниркові захворювання, побічна дія деяких ліків та токсичних речовин, імунні процеси, інфекції, системні захворювання).

Виділення білка в цих випадках ніколи не перевищує 3 г на добу. Ще один вид протеїнурії (перевантажувальна) пов'язаний з появою в плазмі крові аномально великої кількості певних білків, що перевищує здатність канальців до їх реабсорбції (легкі ланцюги імуноглобулінів при мієломній хворобі, гемоглобін при гемолізі, міоглобін при розпаді м'язової тканини).

У сечі містяться й інші білки, крім фільтруються в клубочку. Вони утворюються в сечовому тракті і становлять приблизно 50% всіх білків сечі. Основний з них (білок Тамма-Хорсфалля) секретується клітинами товстої висхідної петлі Генле, він входить до складу гіалінових циліндрів, які знаходять у сечі. Частина білків сечі може надійти з сечостатевого тракту (сечовід, сечовий міхур, сечівник) - вміст цих у сечі різко підвищується при інфекціях, запаленні або пухлинах сечостатевого тракту.

Функціональна протеїнурія (стан підвищеної втрати білка з сечею у хворого зі здоровими нирками) може спостерігатися при гемодинамічному стресі, викликаному високою температурою, застійною серцевою недостатністю, охолодженням або гострими захворюваннями внутрішніх органів. Ця протеїнурія зникає після усунення причини, що її викликала.

Підготовка пацієнта: Ранкову сечу необхідно зібрати в чистий сухий посуд. Спеціальний контейнер потрібного об'єму (близько 100 мл), в якому потрібно буде принести сечу до лабораторії. Для правильного проведення дослідження, при першому ранковому сечовипусканні невелику кількість сечі (перші 1-2 сек) випустити в унітаз, а потім, не перериваючи сечовипускання, підставити посуд для збору сечі, в який зібрати приблизно 50 мл сечі. Доставити пробу протягом 1 години до лабораторії. Тривале зберігання сечі веде до зміни її фізичних властивостей, розмноження бактерій та руйнування елементів осаду. Матеріал: Середня порція ранкової сечі. 

Метод: Турбодиметричний.

Аналізатор: Cobas C311 (Німеччина).

Тест – система:  TPU3, Roche Diagnostics.
 

Референсні значення (норма): 0,040-0,094 г/л. 

Основні показання до призначення аналізу: 

 1. Діагностика та моніторинг захворювань нирок;

 2. Діабет; 

3. Інфекційні захворювання, особливо дитячі інфекції;

 4. Системні захворювання; 

5. Інтоксикації.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

1.Нефротичний синдром; 

2. Гломерулонефрити; 

3. Діабетична нефропатія; 

4. Поразка ниркових канальців;

5. Інфекції сечових шляхів;

6. Мієлома;

7. Мієлопроліферативні та лімфопроліферативні розлади; 

8. Гематурія;

9. Застійна серцева недостатність;

10. Пухлини сечових шляхів;

11. Фізична напруга (збільшення до 320 мг/добу).