ФіброТест (6 показників: Білірубін загальний, ГГТ, Гаптоглобін, АЛТ, Апо А1, α-2-макроглобулін)

   Фіброз печінки (ФП) - це розростання сполучної тканини, яке виникає через надмірне накопичення білків позаклітинного матриксу, включаючи колаген, що відбувається в більшості типів хронічних захворювань печінки. 

Фіброгенез – це комплекс динамічних процесів, опосередкованих некротичним запаленням та активацією зірчастих клітин печінки. Зірчасті клітини печінки, портальні фібробласти та міофібробласти кісткового мозку – основні колаген-продукуючі клітини у пошкодженій печінці. Ці клітини активують фіброгенні цитокіни, такі як TGF-beta1, ангіотензин II, і лептин. У здоровій печінці зірчасті клітини не активні. 

Пусковим механізмом для початку фіброзу печінки є пошкодження гепатоцитів, яке спричиняє алкоголь та інші токсичні речовини, а також віруси гепатиту, внаслідок чого активуються зірчасті клітини. Активація свідчить про початок ранньої стадії фіброзу печінки. Прогресування фіброзу печінки призводить до цирозу печінки, печінкової недостатності і портальної гіпертензії, що часто вимагає трансплантації печінки.

   ФіброТест є експертною системою біохімічних показників крові, розробленою французькими гепатологами компанії BioPredictive. Дана система є неінвазивним методом діагностики захворювання печінки, яка включає в себе тест, призначений для діагностики фіброзного ураження і некротично-запальної активності в тканині печінки.

    В основі біохімічних діагностичних тестів лежать методи визначення молекулярних сполук, які беруть участь у патофізіології процесу утворення позаклітинного матриксу або є активаторами фіброгенезу. Серед усіх методів реальне практичне використання сьогодні має лише одна система розрахунку пошкодження печінки та некрозапальної активності за показниками біохімічних тестів ((13 показників, АЛТ, АСТ, ГГТ, білірубін заг, гаптоглобін, аполіпопротеїн А1, глюкоза, холестерин, тригліцериди, α-2-макроглобулін, HCVq, генотипування HCV, Інтерлейкін 28В (IL28B)).

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

   Матеріал: Венозна кров.

   Стабільність проби: 7 днів при 2-8 °C, шість місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

  Метод: Колориметричний, Кінетичний, Імунонефелометричний, Ферментативний колориметричний, Турбідиметричний, ПЛР

   Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).

 Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма): F0.

Основні показання до призначення аналізу:
1.Вірусні гепатити.

Інтерпретація результатів: