1 Опис
88% фосфору, що міститься в організмі, розташовується у кістках у вигляді фосфату кальцію. Інша частина залучена в проміжний метаболізм вуглеводів та фізіологічно важливих речовин, таких як фосфоліпіди, нуклеїнові кислоти та АТФ.
У крові фосфор знаходиться у вигляді неорганічного фосфату та органічно пов'язаної фосфорної кислоти. Практично вся невелика кількість органічного позаклітинного фосфору знаходиться виключно у вигляді фосфоліпідів.
Співвідношення фосфату до кальцію в крові становить приблизно 6:10. Збільшення вмісту фосфору призводить до зниження вмісту кальцію.
Механізм визначається взаємодією паратгармону та вітаміну D. Гіпопаратиреоїдизм, інтоксикація вітаміном D та ниркова недостатність зі зниженням клубочкової фільтрації фосфату викликає посилення гіперфосфатемії. Гіпофосфатемія спостерігається при рахіті, гіперпаратиреоїдизмі та синдромі Фанконі.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Детальніше
3 Матеріал
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє.
Детальніше
4 Сироватка
Сироватка: Li-гепарин та K2-ЕДТА плазма.
Детальніше
5 Обмеження та інтерференція
Обмеження та інтерференція:
Лікарські засоби: застосування звичайних лікарських засобів у терапевтичних дозах не має значного впливу на результати.
Винятки: фосфоліпіди, що містяться в ліпосомних лікарських формах (наприклад, AmBisome) в процесі випробування можуть гідролізуватися через кислу реакцію pH середовища і призводити до підвищення отриманих результатів вимірювання фосфату.
У поодиноких випадках гаммапатія певного типу IgM (хвороба Вальденстрема – макроглобулінемія) може призвести до отримання некоректних результатів.
Детальніше
6 Стабільність проби
Стабільність проби:
Стабільність у сироватці/плазмі крові:
8-24 години за 15-25 °C;
4 дні при 2-8 °C;
1 рік за (-15)-(-25) °C.
Детальніше
7 Метод
Метод: Спектрофотометричний.
Детальніше
8 Аналізатор
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Детальніше
9 Тест – система
Тест – система: PHOS2, Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
10 Референсні значення
Референсні значення (норма):
| Фосфор неорганічний, ммоль/л, | Хлопчики: До 1 міс. 1 міс-1 р. 1-3 р. 4-6 років 7-9 років 10-12 років 13-15 років 16-18 років | 1,25-2,25 1,15-2,15 1,0-1,95 1,05-1,8 0,95-1,75 1,05-1,85 0,95-1,65 0,85-1,60 |
| Дівчатка: До 1 міс. 1 міс-1 р. 1-3 р. 4-6 років 7-9 років 10-12 років 13-15 років 16-18 років | 1,40-2,50 1,20-2,10 1,0-1,95 1,05-1,8 1,0-1,8 1,05-1,70 0,9-1,55 0,80-1,55 | |
| Дорослі: | 0,87-1,45 |
Детальніше
11 Коефіцієнти перерахунку
Коефіцієнти перерахунку:
ммоль/л х 3.10 = мг/дл;
ммоль/л х 31 = мг/л;
мг/л х 0.0323 = ммоль/л.
Детальніше
12 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Діагностика різних патологічних станів, що викликають порушення фосфорно-кальцієвого обміну, та контроль за їх лікуванням (спільно з перевіркою рівня кальцію, паратиреоїдного гормону та/або вітаміну D);
2. Додаткового дослідження при гіпо-або гіперкальціємії (оскільки помірний недолік або надлишок фосфору може не проявлятися);
3. При симптомах патології нирок та/або шлунково-кишкового тракту;
4. При цукровому діабеті чи ознаках порушення кислотно-лужного балансу.
Детальніше
13 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Ниркова недостатність, будь-який тяжкий нефрит (з підвищенням рівня креатиніну та сечовини);
2. Гіпопаратиреоз;
3. Остеосаркоми, метастатична ураження кісток та мієломна хвороба;
4. Діабетичний кетоацидоз;
5. Передозування фосфоровмісними препаратами;
6. Переломи у стадії загоєння;
7. Передозування вітаміну D;
8. Хвороба Аддісона (недостатнє вироблення гормонів наднирниками);
9. Акромегалія.
Зниження значення:
1. Передозування діуретиків (безконтрольною втратою фосфатів із сечею),
недостатнє надходження фосфору з їжею;
2. Алкоголізм (найчастіше при цьому є ще ферментна недостатність, порушення харчування та всмоктування);
3. Опікова хвороба (відповідно, порушення балансу багатьох видів обміну та зайва втрата електролітів та рідини з ураженої поверхні);
4. Діабетичний кетоацидоз (через посилення метаболізму вуглеводів);
5. Гіпер-або гіпотиреоз;
6. Гіпокаліємія;
7. Постійне застосування антацидів;
8. Рахіт (у дітей) та остеомаляція (у дорослих);
9. Гіперінсулінізм (інсулін бере участь у транспорті глюкози в клітини, неможливому без фосфатів);
10. Захворювання печінки;
11. Септицемія;
12. Сильна блювота та/або діарея.
Детальніше
