Глюкозотолерантний тест (3-х разовий)

Глюкозотолерантний тест («цукрове навантаження») - лабораторний метод визначення рівня глюкози в крові.

Глюкозотолерантний тест застосовують для встановлення порушення толерантності до глюкози (так званий переддіабет) та для діагностики цукрового діабету. Глюкозотолерантний тест особливо показовий при таких станах, як вагітність, коли глікемія натще не відрізняється від норми.

Гестаційний цукровий діабет або цукровий діабет вагітності – порушення толерантності до глюкози, яке виникає або вперше виявляється під час вагітності.

Гестаційний діабет розвивається у 2–14 % вагітних, а 4–9 % з их числа схильні до розвитку цукрового діабету. Тому вчасно поставлений діагноз і правильне лікування допоможе знизити або ліквідувати негативні наслідки як у мами, так і у дитини.

Підготовка пацієнта:

Венозну кров для дослідження беруть тричі:
1. Натщесерце (до прийому глюкози);
2. Через 1 годину після прийому глюкози;
3. Через 1 годину.

Під час тесту пацієнт повинен протягом 5 хвилин випити розчин глюкози, що складається з 75 г сухої глюкози, розчиненої в 250-300 мл негазованої питної води. (ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ ТІЛЬКИ ПРИ УМОВІ ВКАЗАНОГО ДОЗУВАННЯ ГЛЮКОЗИ ЛІКАРЕМ!).
Час відраховують з початку прийому розчину глюкози.

1. Обстежувані протягом не менше трьох днів до проби повинні дотримуватись звичайного режиму харчування (з вмістом вуглеводів > 125—150 г на добу) та дотримуватися звичних фізичних навантажень;

2. Дослідження проводять вранці натще після нічного голодування протягом 10-14 годин (у цей час не можна курити і вживати алкоголь);

3. Під час проведення проби пацієнт повинен спокійно лежати чи сидіти, не курити, не переохолоджуватись і не займатися фізичною роботою;

4. Тест не рекомендується проводити після і під час стресових впливів, що виснажують захворювань, після операцій і пологів, при запальних процесах, алкогольному цирозі печінки, гепатитах, під час менструацій, при захворюваннях ШКТ з порушенням всмоктування глюкози;

5. Перед проведенням тесту необхідно виключити лікувальні процедури та прийом ліків (адреналіну, глюкокортикоїдів, контрацептивів, кофеїну, сечогінних тіазидного ряду, психотропних засобів та антидепресантів);

6. Хибнопозитивні результати спостерігаються при гіпокаліємії, дисфункції печінки, ендокринопатіях.

Матеріал: Кров.

Стабільність проби: (Відсутність гемолізу): 8 годин при 15-25 ° C; 72 години за 2-8 °C.

Метод: Гексокіназний.

Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).

Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма):

1. Норма – рівень глюкози в крові (через 2 години після навантаження глюкозою) становить менше 7,8 ммоль/л;
2. Порушення толерантності до глюкози – показники не більше від 7,8 до 11,0 ммоль/л;
3. Цукровий діабет від 11,0 ммоль/л і вище.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Глюкозотолерантний тест рекомендований насамперед особам із схильністю до цукрового діабету. Показники глюкози в крові, що знаходяться між нормальним та діабетичним рівнем, свідчать про порушення толерантності до глюкози. Порушена толерантність до глюкози не означає, що людина хвора на цукровий діабет, проте передбачає ризик її розвитку з часом.

2. Глюкозотолерантний тест допомагає виявити порушену толерантність до глюкози та, відповідно, вжити профілактичних заходів:
-Контроль над вагою: індекс маси тіла в межах норми посприяє нормалізації обміну речовин;
-фізичні вправи сприяють відновленню нормального рівня глюкози;
-також можливе застосування відповідних ліків для запобігання розвитку цукрового діабету.
3. Глюкозотолерантний тест також у деяких випадках рекомендують пройти жінкам із синдромом полікістозних яєчників.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:
1. Порушення толерантності до глюкози;
2. Цукровий діабет.