Калій (Potassium) міститься в клітинах, регулює водний баланс в організмі і нормалізує ритм серця. Калій впливає на роботу багатьох клітин в організмі, особливо нервових і м'язових. Біологічна роль калію в організмі людини велика. Калій сприяє ясності розуму, покращує постачання мозку киснем, допомагає позбавлятися шлаків, діє як імуномодулятор, сприяє зниженню тиску крові і допомагає при лікуванні алергії.
Вміст калію в організмі залежить від балансу наступних процесів: надходження калію з харчами, розподілу в організмі і виведення (нирками, потовими залізами, кишечником). Для калію в організмі не існує «депо», тому навіть незначний недолік калію, викликаний недостатнім надходженням калію з продуктами харчування, може спровокувати багато порушень в нервовій та м'язовій тканині, слабкість, зниження рефлексів, гіпотонію, затримку води. Щоб уникнути цього, необхідно включати в свій раціон продукти, багаті калієм. Калій міститься в цитрусових, усіх зелених овочах з листям, у м'яті, насінні соняшника, бананах, картоплі. Крім того, існують спеціальні препарати, що дозволяють підвищити вміст калію в організмі.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Венозна кров.
Метод: Потенціометричний (ISE, іон селективних електродів).
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма): 3,5 – 5,1 ммоль/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Серцево-судинні захворювання (аритмії, гіпертонія);
2. Порушення функції нирок;
3. Контроль при лікуванні діуретиками, серцевими глікозидами;
4. Оцінка кислотно-основного стану.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Пошкодження клітин (гемоліз - руйнування клітин крові, тяжке голодування, судоми, тяжкі травми, глибокі опіки);
2. Зневоднення;
3. Шок;
4. Ацидоз;
5. Гостра ниркова недостатність (порушення виведення нирками);
6. Наднирникова недостатність;
7. Збільшення надходження солей калію.
Зниження значення:
1. Тривалий прийом сечогінних засобів (особливо салуретиків та осмотичних діуретиків);
2. Втрата шлунково-кишкових рідин із блювотними або каловими масами;
тривале застосування стероїдних гормонів;
3. Зменшення споживання калію;
4. Хронічна ниркова недостатність;
5. Хвороба Кушинга.