Фекальний кальпротектин - це невеликий білок, який містить іони кальцію і цинку і має бактеріостатичну та фунгіцидну дію in vitro. Він присутній у великих кількостях у нейтрофілах та інших клітинах імунної системи. Виявлення кальпротектину в калі свідчить про запалення у стінці кишки.
Кальпротектин стабільний у калі протягом тривалого часу при кімнатній температурі. При запальних захворюваннях кишечника лейкоцити мігрують із судин у запалену слизову оболонку, що призводить до збільшення вмісту кальпротектину в калі.
Концентрація кальпротектину в калі безпосередньо пов`язана з інтенсивністю запалення в кишечнику і корелює з активністю хвороби у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом та хворобою Крона. Рівень кальпротектину також може бути підвищений при інших запальних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит та системні захворювання сполучної тканини.
Дослідження кальпротектину в калі дозволяє диференціювати функціональні розлади кишечника від органічних захворювань ШКТ. Підвищені рівні кальпротектину можуть також вказувати на неефективність терапії та наближення загострення хвороби.
Важливо, що фекальний кальпротектин не може повністю замінити інструментальні методи діагностики, такі як ендоскопія та гістологічне дослідження. Однак він є чутливим і простим тестом для оцінки активності запалення в кишечнику та ефективності терапії у пацієнтів із запальними захворюваннями ШКТ.
Показання:
• диференціальна діагностика органічних (запальних) змін стінки кишечника та функціональних розладів;
• діагностика запальних захворювань кишківника;
• моніторинг терапії при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона;
• разом із аналізом калу на приховану кров відбір пацієнтів для колоноскопії;
• ентеропатія, пов`язана із прийомом нестероїдних протизапальних засобів.
Метод дослідження: Імунохроматографічний.
Підготовка до дослідження: Спеціальної підготовки не потрібно.
Матеріал: Кал (у контейнері з лопаткою, 10-15 гр.).
Референсні значення: Негативний.
Підвищення кальпротектину можливе за таких станів:
• хвороба Крона та неспецифічний виразковий коліт;
• бактеріальні інфекції шлунково-кишкового тракту;
• дивертикули та онкологічні захворювання;
• прийом нестероїдних протизапальних засобів;
• помірне підвищення концентрації фекального кальпротектину можливе при запальних ураженнях слизової шлунково-кишкового тракту: целіакії, аутоімунному гастриті, поліпозі та ін.
Концентрація кальпротектину в межах нормальних значень дозволяє виключити запальну патологію кишківника.