Кардіоліпін, антитіла IgG /P

Антитіла до кардіоліпіну (АКЛ) класу IgG є аутоімунні імуноглобуліни, спрямовані проти кардіоліпіну, важливого компонента мітохондріальних мембран.

АКЛ відносяться до групи антифосфоліпідних антитіл, що виявляють аутоімунну активність. Вони впливають на систему згортання: можуть активувати тромбоцити, порушувати згортання крові та викликати тромбози.

Антифосфоліпідний синдром (АФС) асоціюється з тромбозами та акушерськими проблемами, такими як повторні викидні та передчасні пологи. Лабораторне підтвердження АФС включає тести на антикардіоліпінові антитіла, анти-β2-глікопротеїн і вовчаковий антикоагулянт.

АФС пов'язаний з іншими станами:

• інфекції та онкологія: підвищення рівня антитіл може бути пов'язане з інфекціями та онкологічними захворюваннями;
• лікування та прогноз: залежить від клінічних проявів, а прогноз оцінюється з урахуванням результатів імунологічних тестів.

Підготовка пацієнта: Не курити протягом 30 хвилин до дослідження.

Матеріал: Венозна кров.

Метод дослідження: Імуноферментний аналіз (ІФА).

Одиниці виміру: Од/мл (одиниця на мілілітр).

Основні показання до призначення аналізу:

• при підозрі на антифосфоліпідний синдром;

• при неясній причині тромбозів в артеріальному та венозному руслі;

• при інсультах, інфарктах, тромбоемболії легеневої артерії та легеневої гіпертензії у пацієнтів молодого віку без додаткових факторів ризику;

• при невиношуванні вагітності;

• при системному червоному вовчаку.

Референсні значення: <10,0 од/мл.

Інтерпретація результатів:

При підвищеному рівні висока ймовірність наявності антифосфоліпідного синдрому. Для уточнюючої діагностики та виключення причин транзиторного підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл (інфекції, гострі тромбози) рекомендовано повторне дослідження через 12 тижнів.