У нормі нирки затримують альбумін,але його всерівно , можна виявити в невеликій кількості в сечі. Виведенню альбуміну із сечею перешкоджають великий розмір (69 кДа), негативний заряд його молекули та реабсорбція у ниркових канальц
Екскреція альбуміну зростає при ураженні клубочків, канальців або порушенні селективності фільтрації іонів зарядом. При патології клубочків виділяється більша кількість альбуміну, ніж при ураженні канальців. Тому альбумін у сечі вважається найважливішим маркером ураження клубочків.
Невелике підвищення виділення альбуміну із сечею (30 - 300 мг/добу), є так званою мікроальбумінурією, є виключно важливою ознакою для ранньої діагностики та моніторингу діабетичної нефропатії, яка зустрічається приблизно у 40% хворих на інсулінзалежний цукровий діабет.
Підготовка пацієнта:
1. Сеча збирається протягом доби: перша ранкова порція сечі видаляється, всі наступні порції сечі, виділені протягом дня, ночі та ранкова порція наступного дня збираються в одну ємність, що зберігається в холодильнику (+4...+8°С) протягом всього часу збору (це необхідна умова, тому що при кімнатній температурі суттєво знижується вміст глюкози).
2. Після завершення збору сечі вміст ємності точно виміряти, обов'язково перемішати і відразу ж відлити в стерильний контейнер, який необхідно заздалегідь придбати під заставу у будь-якому медичному офісі.
3. Цей контейнер принести до медичного офісу для дослідження. Усю сечу приносити не потрібно. Необхідно вказати добовий обсяг сечі (діурез) у мілілітрах, наприклад: «Діурез 1250 мл», написати ріст та вагу пацієнта.
Матеріал: Добова сеча.
Стабільність проби: Термін зберігання сечі не повинен перевищувати 48 годин при температурі 2-8°C.
Метод: Імунотурбідиметричний.
Аналізатор: Cobas C311.
Тест – ALBT2 - Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма): до 30 мг/добу,до 25мг.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Гломерулонефрит;
2. Артеріальна гіпертонія;
3. Моніторинг трансплантації нирок.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Артеріальна гіпертонія;
2. Гломерулонефрит;
3. Запальні захворювання нирок;
4. Відторгнення ниркового трансплантату;
5. Клубочкова нефропатія;
6. Діабет;
7. Вроджена непереносимість фруктози (характерна ознака!);
8. Інтенсивна фізична робота;
9. Гіпертермія;
10. Гіпотермія;
11. Вагітність;
12. Застійна серцева недостатність;
13. Отруєння важкими металами;
14. Саркоїдоз;
15. Системний червоний вовчак.