Натрій (Na, Sodium) — основний компонент міжклітинного простору. Натрій і калій крові регулюють обсяг позаклітинної рідини, осмотичний тиск.
Na грає важливу роль в організмі людини. Елемент натрій необхідний для нормального росту, сприяє нормальному функціонуванню нервів і м'язів, допомагає зберігати кальцій та інші мінеральні речовини в крові в розчиненому вигляді. Натрій допомагає попереджати тепловий чи сонячний удар, бере участь у транспорті іонів водню.
Це основний позаклітинний катіон, що підтримує осмотичний тиск та регулює кислотно-основний стан, нервово-м'язову збудливість та передачу електричного імпульсу.
Вміст натрію в крові залежить від балансу наступних процесів: надходження Na з їжею, транспорт натрію в організмі та виведення нирками і потовими залозами.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Венозна кров.
Метод: Потенціометричний (ISE, іон селективних електродів).
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма): 136,0 – 145,0 ммоль/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Порушення з боку шлунково-кишкового тракту (блювання, діарея);
2. Захворювання нирок;
3. Надниркова недостатність;
4. Зневоднення;
5. Моніторинг лікування діуретиками.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Втрата рідини організмом при сильній пітливості, тривалій задишці, блювоті, діареї, високій лихоманці;
2. Недостатнє надходження води в організм;
3. Підвищена функція кори надниркових залоз;
4. Патологія гіпоталамуса, кома;
5. Затримка натрію в нирках при підвищеному сечовиділенні при нецукровому діабеті, синдромі Кушинга, первинному та вторинному гіперальдостеронізмі;
6. Внаслідок прийому деяких медичних препаратів (андрогени, кортикостероїди, анаболічні стероїди, АКТГ, естрогени, оральні контрацептиви);
7. Надлишок солей натрію (введення гіпертонічного розчину натрію, надмірне споживання солі).
Зниження значення:
1. Нестача натрію в їжі;
2. Втрата рідини через шкіру при сильній пітливості, через легені – при тривалій задишці, через шлунково-кишковий тракт – при блюванні та діареї, при лихоманці (черевний, висипний тиф тощо);
3. Передозування діуретиків;
4. Недостатність надниркових залоз;
5. Гіпотиреоз;
6. Цукровий діабет;
7. Набряки;
8. Ниркова недостатність, нефротичний синдром;
9. Хронічна серцева недостатність;
10. Цироз печінки, печінкова недостатність.