ПЛР. ДНК Chlamydia trachomatis

Chlamydia trachomatis  — внутрішньоклітинний паразит, який зустрічається тільки в клітинах людини, що викликає захворювання –хламідіоз. Хламідіоз (хламідійна інфекція) вражає, головним чином, сечостатеву систему. У жінок хламідіоз найчастіше протікає у вигляді цервіциту – запалення цервікального каналу шийки матки, звідки переходить у порожнину матки та маткові труби. Запалення маткових труб – сальпінгіт – найпоширенішим ускладненням хламідіозу і може призводити до їх непрохідності і як результат до безпліддя. Особливістю хламідіозу маткових придатків є схильність до відсутності специфічних симптомів хвороби та тривалий перебіг. У рідкісних випадках інфекція поширюється вище на органи черевної порожнини.Відомо, що хламідійна інфекція особливо небезпечна при вагітності, оскільки може призвести до передчасних пологів, викидня, зниженої ваги новонароджених і навіть внутрішньоутробної загибелі плоду, а також новонароджена дитина іноді заражається від матері при проходженні через пологові шляхи, через що у неї розвивається кон'юнктивіт або пневмонія. У чоловіків хламідіоз викликає уретрит – запалення сечовивідного каналу, епідідиміт – запалення сім'явивідних протоків та у рідкісних випадках – простатит - запалення передміхурової залози.

Унаш час урогенітальний хламідіоз є найпоширенішою причиною негонококових уретритів. Тривалий час приховано існуючи, за несприятливих умов (вплив антибіотиків, перегрівання, переохолодження, застуда) хламідії здатні трансформуватися в так звані L-форми – як би «впадають у сплячку». Цей феномен сприяє тривалому внутрішньоклітинному паразитуванню без конфліктів з імунною системою господаря. При поділі клітин організму сплячі хламідії передаються дочірнім клітинам. Тільки в період імуносупресії (придушення захисних сил організму) можливе активне розмноження і так звана реверсія (пробудження) хламідій з L-форм.

Інфікування хламідіями відбувається в результаті прямого контакту слизових оболонок із збудником, зазвичай під час незахищеного статевого акту. Також можливе зараження новонароджених від хворою матері під час проходження пологових шляхів.

У деяких випадках клінічними проявами хламідійної інфекції, викликаної Chlamydia trachomatis, є офтальмологічні захворювання (трахома, кон'юктивіт), венерична лімфогранульома (клініка уретриту з гнійним пахвовим лімфаденітом), реактивний артрит – синдром Рейтера - захворювання, яке характеризується поєднанням ураження суглобів, сечостатевих органів та виникненням кон'юнктивіту.

Інкубаційний період з моменту зараження до появи перших симптомів захворювання триває від 7 до 20 днів і більше. Іноді видимі ознаки не розвиваються. Це або безсимптомне носійство, або випадки, коли симптоми захворювання непомітні, але при цьому структури та функції тканин повільно порушуються.

Початкові симптоми інфекції: печіння та біль при сечовипусканні, значні піхвові виділення, загальна слабість, іноді субфібрильна температура. У складних випадках хламідіозу можуть виникати різні ускладнення: епідидиміт, ендометрит, кон'юнктивіт, артрит та ін.

Основні показання до обстеження:
1. Симптоми хламідійної інфекції: цервіцит, сальпінгіт, уретрит,парауретрит, куперит, хронічний простатит, везикуліт, орхоепідідидиміт,бартолініт, вагініт, ендометрит, епідидиміт, вульвовестибуловагініт, проктит,синдром Рейтера, хронічні рецидивуючі захворювання верхніх відділів дихальної системи, пневмонія в новонароджених, кон'юнктивіт.
2. Безпліддя, невиношування вагітності в анамнезі, захворювання шийки матки, наявність хронічних запальних процесів сечостатевих органів, обтяжений  акушерський анамнез, безладне статеве життя, незахищені статеві контакти.
3. Обстеження за відсутності симптомів - профілактичне дослідження на інфекції, що передаються статевим шляхом (необхідне тому, що 50% осіб мають безсимптомний перебіг хламідіозу).
4. Контроль ефективності терапії (не раніше ніж через 21 день після прийому антибактеріальних препаратів).

Підготовка пацієнта:
Рекомендується  взяття матеріалу проводити до діагностичних та
лікувальних маніпуляцій у передбачуваному місці локалізації збудника. Не
рекомендується взяття біоматеріалу паралельно під час проведення
антибактеріальної терапії чи в період менструації (можна на третій день після
закінчення менструації). За три дні до відбору відмовитися від статевих контактів,
за три години до процедури утриматися від сечовипускання.

Матеріал: зішкріб слизових оболонок урогенітального тракту, прямої
кишки, ротоглотки, виділень кон'юнктиви очей, зразки сечі (осад першої порції
ранкової сечі), секрет передміхурової залози людини.

Стабільність проби: при t 6-8°C протягом 7 днів, і тривало при
одноразовому заморожуванні.

Метод: ПЛР real-time (якісно)

Тест-система: BIOCORP.

Референтні значення (норма): не виявлено.

Інкубаційний період з моменту зараження до появи перших симптомів захворювання триває від 7 до 20 днів і більше. Іноді видимі ознаки не розвиваються. Це або безсимптомне носійство, або випадки, коли симптоми захворювання непомітні, але при цьому структури та функції тканин повільно порушуються.

Початкові симптоми інфекції: печіння та біль при сечовипусканні, значні піхвові виділення, загальна слабість, іноді субфебрильна температура. У складних випадках хламідіозу можуть виникати різні ускладнення: епідидиміт, ендометрит, кон'юнктивіт, артрит та ін.

Інтерпретація результатів:
1. Позитивний результат - виявлено.
В аналізованому зразку біологічного матеріалу знайдено фрагменти ДНК,
специфічні для Chlamydia trachomatis.
2. Негативний результат - не виявлено.
В аналізованому зразку біологічного матеріалу не знайдено фрагментів
ДНК, специфічних для Chlamydia trachomatis, або концентрація збудника в зразку
нижча за межу чутливості тесту.