Mycoplasma genitalium є найбільш патогенним представником мікоплазм – мікроорганізмів, здатних паразитувати на мембрані сперматозоїдів та епітелію слизової оболонки сечостатевих органів.
Основний шлях зараження – статевий, але можливий і вертикальний – від хворої матері до дитини під час вагітності чи пологів.
Джерело інфекції – хворий на мікоплазмоз або безсимптомний носій M. genitalium. Інкубаційний період становить 3-5 тижнів. Після інфікування M. genitalium симптоми інфекції частіше відсутні і з'являються, як правило, тільки при зниженні імунітету або при інфікуванні іншими патогенними мікроорганізмами (хламідіями, гонококами тощо).
У чоловіків інфекція, спричинена M.genitalium, частіше протікає безсимптомно, при цьому розвивається уретрит. У жінок M. genitalium може бути причиною запальних захворювань органів малого тазу (уретриту, бартолініту, вульвовагініту, аднекситу, ендометриту). Для вагітних мікоплазмоз небезпечний викиднем, внутрішньоутробними інфекціями, хромосомними мутаціями плоду та кровотечами при пологах.
Крім того, M. genitalium часто є причиною безпліддя та сприяє розвитку аутоімунних реакцій. Мікоплазмоз часто супроводжують трихомонади, уреаплазми, гонокок, ВІЛ-інфекція, а також захворювання, викликані умовно-патогенною флорою.
Єдиний метод діагностики M.genitalium– полімеразна ланцюгова реакція, яка дозволяє виявити ДНК збудника в досліджуваному біоматеріалі. Її принцип ґрунтується на багаторазовому збільшенні кількості копій специфічного для даного збудника ділянки ДНК.
Підготовка пацієнта: Бажано взяття матеріалу проводити до діагностичних та лікувальних маніпуляцій у передбачуваному місці локалізації збудника. Не рекомендується взяття біоматеріалу на фоні проведення антибактеріальної терапії.
Матеріал: Зішкріб епітеліальних клітин урогенітального тракту, кров.
Стабільність проби: протягом 2-х тижнів при t 6-8ºC.
Метод: ПЛР (якісне визначення)
Аналізатор: RotorGene.
Тест – система: BIOCORP.
Референтні значення (норма): Не виявлено.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Встановлення етіології хронічного інфекційного процесу урогенітального тракту;
2. Стерта клінічна картина запалення сечостатевої системи;
3. Вагітність;
4. Позаматкова вагітність;
5. Безпліддя;
6. Ослаблення імунітету;
7. Контроль ефективності антибіотикотерапії (не раніше ніж через місяць після прийому антибактеріальних препаратів);
8. Профілактичні скринінгові дослідження (для виключення ймовірності безсимптомного та латентного перебігу інфекції).
Інтерпретація результатів:
Позитивний результат:
1. В аналізованому зразку біологічного матеріалу знайдено фрагмент ДНК, специфічний для Mycoplasma genitalium.
Негативний результат:
1. В аналізованому зразку біологічного матеріалу не знайдено фрагментів ДНК, специфічних для Mycoplasma genitalium або концентрація збудника в зразку нижче межі чутливості тесту.