Флороценоз мікоплазми (уреаплазми). Кількісне визначення ДНК Mycoplasma hominis, Ureaplasma parvum та Ureaplasma urealyticum.

Флороценоз мікоплазми (уреаплазми) – комплексне дослідження мікрофлори урогенітального тракту, яке базується на кількісному визначенні наявності ДНК Mycoplasma hominis, Ureaplasma parvum та Ureaplasma urealyticum.

Мікоплазми (уреаплазми) - це захворювання, що викликається мікроорганізмами, які відносяться до грамнегативних бактерій, що не мають клітинної стінки. Серед основних збудників уреаплазмозу (мікоплазмозу) виділяються три види: Ureaplasma urealyticum, Ureaplasma parvum та Mycoplasma hominis. Ці бактерії живуть на клітинних мембранах епітелію слизових оболонок, переважно сечостатевого тракту, але можуть вражати клітини дихальної системи, кишечника і суглобів.

Захворювання найчастіше провокується мікроорганізмами Ureaplasma urealyticum та Mycoplasma hominis. Ці бактерії здатні довго існувати в організмі, паразитуючи без явних патологічних проявів. Приблизно 70% чоловіків та жінок є носіями уреаплазми. При нормальній роботі імунної системи, збалансованому харчуванні та відсутності стресів, захисні механізми організму можуть самостійно впоратися з інфекцією, не викликаючи симптомів. Однак за несприятливих умов та високої концентрації збудників можуть виникати симптоми захворювання.

Таким чином, уреаплазмоз (мікоплазмоз) може виявлятися як гостра або хронічна інфекція (урогенітальний уреаплазмоз) або у формі безсимптомного носійства.

Безсимптомний перебіг уреаплазмозу (мікоплазмозу) часто призводить до пізнього виявлення та розвитку ускладнень. Тому важливо регулярно проходити профілактичні огляди та складати лабораторні аналізи для раннього виявлення інфекції.

Симптоми уреаплазмозу (мікоплазмозу)

Найчастіше уреаплазмоз (мікоплазмоз) протікає безсимптомно. Тільки в період загострення можуть визначатися склоподібні виділення, дискомфорт та печіння під час сечовипускання.

Якщо до уреаплазмозу (мікоплазмозу) приєдналися інші статеві інфекційні та запальні захворювання (хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, уретрит, запалення шийки матки), можуть спостерігатися більш виражені ознаки.

Симптоми уреаплазмозу (мікоплазмозу) у жінок:

• Біль, печіння, свербіж у ділянці сечівника;
• Слизові виділення з піхви (із запахом аміаку);
• біль під час статевого контакту;
• Біль внизу живота;
• Гіперемія та набряклість слизової оболонки зовнішнього отвору сечівника.

Якщо уреаплазмоз (мікоплазмоз) ускладнений гонорейною або хламідійною інфекцією, можуть з`являтися гнійні та кров'яні виділення.

Симптоми уреаплазмозу (мікоплазмозу) у чоловіків:

• Слизові виділення із сечівника;
• Сверблячка, печіння, різі в уретрі;
• Прискорене сечовипускання;
• Болісні відчуття в яєчках, промежини;
• Зниження лібідо;
• Біль під час статевого контакту.

Уреаплазмоз (мікоплазмоз) у чоловіків також впливає на якість (рухливість сперматозоїдів) і плинність сперми, що може спровокувати чоловіче безпліддя.

Особливості уреаплазмозу (мікоплазмозу) під час вагітності

Передчасні пологи є головною причиною неонатальної патології та смертності у всьому світі. Види Ureaplasma найчастіше виділяють з амніотичної рідини та плаценти. Уреаплазмоз (мікоплазмоз) під час вагітності може викликати спонтанний викидень, передчасні пологи та хоріоамніоніт. Перинатальна дія уреаплазми(мікоплазми) на плід після передчасних пологів може призводити до розвитку неонатального запалення, інфекції та пошкодження легень у дитини. Також можлива затримка психомоторного розвитку, високою є ймовірність діагностування церебрального паралічу у дітей віком до 2 років. Діагноз хоріоамніоніт (запалення плаценти) встановлюється на підставі клінічних ознак, гістопатологічного та мікробного аналізу після пологів. Часто хоріоамніоніт діагностують під час пологів у доношений термін. Гістопатологічний хоріоамніоніт при передчасних пологах діагностують у 70% вагітних.

Матеріал: зішкріб з уретри, цервікального каналу, заднього зводу піхви.

Підготовка до аналізу:

• впродовж 2-3 діб не жити статевим життям, виключити спринцювання і постановку внутрішньо-вагінальних свічок, мазей, тампонів, використання лубрикантів, прийому ванн; упродовж 2-3 годин утриматися від сечовипускання (для чоловіків);
• за 3 доби уникати місцевого використання антисептиків, антибактеріальних (протигрибкових) препаратів;
• у день забору матеріалу бажано не мити зовнішні статеві органи милом;
• матеріал заборонено здавати під час менструації (тільки через 3 дні після її закінчення);
• протягом 14 днів бажано не приймати антибіотики та антибактеріальні препарати (якщо це можливо);
• за 3 доби до здачі аналізу рекомендовано виключити  трансвагінальне УЗД, кольпоскопію, та інші  вагінальні маніпуляції.

Норма: до 103 ГЕ/мл

Аналізатор: RotorGene

Аналіз: Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в режимі реального часу.

Тест – система: BIOCORP.