ПЛР. Гепатит B (ДНК HBV) (якісний аналіз)

Оскільки вхідними воротами інфекції при гепатиті є кровоносні судини, вірус одразу ж потрапляє в кров, з якої розноситься по всьому організму, фіксуючись насамперед на гепатоцитах. Однак репродукція вірусу не супроводжується цитолізом цих клітин. Це свідчить про те, що вірус гепатиту В не має прямої цитопатичної дії, а патологічний процес у печінці виникає не з моменту потрапляння збудника в гепатоцити, а тільки після розпізнавання імуноцитами його антигенів на зовнішній мембрані цих клітин.Таким чином, ураження клітин печінки при гепатиті є імунообумовленим. 

Різноманітність патогенетичних форм даного захворювання (гострі, підгострі, хронічні або персистуючі) визначається антигенами збудника та характером його взаємодії з гепатоцитами, в результаті якого розвивається продуктивна або інтегративна інфекція, з одного боку, формою імунної відповіді та вираженістю імунопатологічних процесів – з іншого. 

При гострих формах гепатиту В пригнічується активність Т-хелперів, при хронічних - в процес залучаються Т-супресори. Інтеграція вірусної ДНК у геном гепатоцитів відбувається як за гострої, так і хронічної формі гепатиту. При інтеграції повноцінної вірусної ДНК синтезуються вірусні антигени, з яких HBs надходять у кров.

Джерелом інфекції є хворі люди та вірусоносії. Вважається, що близько 5% населення нашої планети є вірусоносіями, судячи з виявлення у них у крові HBs-антигену. 

Зараження вірусом гепатиту В часто відбувається при медичних маніпуляціях внаслідок парентерального влучення хоча б слідів інфікованої крові в організм здорової людини. Це має місце при переливанні донорської крові, використанні недостатньо простерилізованих шприців та інших медичних інструментів, взяття крові для аналізів, масових щеплень тощо. Доведено передачу збудника при статевому контакті. Крім того, може відбутися трансплацентарне зараження плода, а також немовлят при проходженні через інфіковані родові шляхи матері. 

Основні групи ризику — медичні працівники, особи, які отримують гемотрансфузії або препарати крові, наркомани, хворі на гемофілію, гомосексуалісти та повії.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Плазма крові.

Метод: Real-Time PCR.

Аналізатор: RotorGene.

Тест – система: BIOCORE

Референтні значення (норма): 

ДНК HBV у плазмі крові не виявлено.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Наявність (виявлено) HBsAg;

2. Наявність специфічних антитіл до вірусу гепатиту В;

3. Моніторинг противірусної терапії.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:
Виявлено.

Негативний результат:
Не виявлено.