ПЛР. Гепатит С (РНК HCV) (кількісний аналіз)

Вірус гепатиту С (ВГС) є причиною приблизно 20% випадків гострого гепатиту, 60-70% хронічного гепатиту та приблизно 30% цирозу та раку печінки. ВГС, виявлений 1989 року, є РНК-вірусом роду Flavivirus сімейства Togaviridae, розміром 40-60 нм, з величезним переважанням вмісту ліпідів. 

Існує 6 генотипів та 50 серотипів ВГС. Знання генотипу або серотипу (специфічні антитіла генотипу) ВГС є показовими для рекомендацій та призначення лікування. 

ВГС передається при контакті із зараженою кров'ю або препаратами зараженої крові: переливання крові, використання голок та шприців після іншої людини без стерилізації або погано стерилізованих, під час проведення процедури набиття татуювання, вакцинацією нестерилізованим обладнанням, спільне використання зубної щітки, приладдям для гоління, пінцетів, манікюрного набору. 

Є й у біологічних зразках (слина, молоко, вагінальні виділення, сперма тощо.), але у меншій концентрації. Може передаватися від матері до плоду. 

Рівень вертикального шляху передачі у вагітних жінок з позитивним анти-HCV оцінюється в 2,7-4,4 %. Цей показник досягає значення 54-86% у вагітних, у яких коінфекція ВГС-ВІЛ. Приблизно 85% гострої форми перетворюється на хронічну форму. Гепатоцелюлярний рак може виникнути приблизно у 20% хворих на цироз печінки (в середньому, за 30 років) і 1-5% з них інфіковані ВГС.

Початок захворювання підступний і протікає безсимптомно, тому вірус називають «бомбою уповільненої дії» або «лагідний вбивця». «Серологічні вікна» між наявністю ВГС та виявленням анти-ВГС варіюють у різних пацієнтів. 

Поточні імунологічні тести виявляють антитіла в середньому через 7-8 тижнів від початку захворювання. У разі спонтанного одужання анти-ВГС можуть зберігатися протягом усього життя або поступово знижуватися до зникнення протягом кількох років. У хворих із хронічною інфекцією анти-ВГС зберігаються на невизначений термін. Серед населення зі зниженим ризиком кількість осіб, які випадають із діагностики, становить 0,5-1%.

Аналіз ПЛР РНК HCV (визначення РНК вірусу гепатиту С) - це дослідження крові, що дозволяє виявити безпосередньо генетичний матеріал вірусу гепатиту (кожен вірус - це одна частка РНК). Існують якісний та кількісний аналізи на РНК ВГС.

Кількісний аналіз ПЛР (вірусне навантаження) — це тест на концентрацію вірусу (віремію) у крові. 

Вірусне навантаження — це кількість одиниць генетичного матеріалу (вірусної РНК), яка присутня у людини в певному обсязі крові. Ця кількість виражається в цифрах одиниці вимірювання МО/мл (міжнародні одиниці на мілілітр). Кількість вірусу може відображатися по-різному. 

Наприклад, 1,5 млн МО/мл, що відповідає 1.500.000 МО/мл або 1.5*10^6 МО/мл.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Плазма крові.

Метод: Real-Time PCR.

Аналізатор: RotorGene 6000.

Тест – система: BIOCORE

Референсні значення (норма): 

Лінійний діапазон вимірювань РНК HСV від 16 до 10^8 МО/мл.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Визначення вірусного навантаження;

2. Контроль противірусної терапії.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:

Від 16 МО/мл - до 10^8 МО/мл.

Негативний результат:

Менше 16 МО/мл (не виявлено)