ПЛР. Вірус простого герпесу 1/2 типів (ДНК HSV 1/2) зішкріб

 Вірус простого герпесу 1 та 2 типів (ВПГ-1 та ВПГ-2) належать до підродини α-герпесвірусів. ВПГ-1 та ВПГ-2 мають загальні групові антигени та подібні біологічні ознаки та персистують у гангліях трійчастого нерва. Вірус простого герпесу 1 типу (ВПГ-1) спричинює переважно ураження шкіри, слизових ротоглотки, тоді як вірус простого герпесу 2 типу (ВПГ-2) переважно сечостатевих органів. Особливість даного вірусу полягає в тому, що він може спричиняти довічні інфекції: при лікуванні гострої вірусної інфекції  вірус переходить у латентну (безсимптомну) форму через вбудування інфекційної частини вірусної ДНК у геном людини. Заразливість обох типів є надвисокою - близько 67 % населення світу у віці до 50 років має зараження ВПГ-1.
   При повітряно-крапельному зараженні первинна репродукція вірусів відбувається у клітинах епітелію слизової оболонки рота, при контактному зараженні – у клітинах шкіри чи кон'юнктиви ока. По лімфотичних судинах вірус може потрапити в кров, викликаючи у імунодефіцитних осіб генералізовану (опортуністичну) інфекцію.

   Вірус герпесу ВПГ-1 є збудником гострого гінгівостоматиту та фарингіту, афтозного стоматиту, герпетичної екземи, кератокон'юнктивіту, менінгоенцефаліту. ВПГ – 2 передається статевим шляхом, новонародженим – під час проходження через родові шляхи матері та викликає генітальний герпес, герпес новонароджених, зустрічається у жінок при діагностування раку шийки матки. Обидва типи вірусу, проникаючи в організм через пошкоджену шкіру, можуть викликати рановий герпес.