ПЛР. Здорова сім'я (7 показників: ДНК Mycoplasma hominis,ДНК Mycoplasma genitalium,ДНК Ureaplasma urealyticum/Ureaplasma parvum,ДHK Neisseria gonorrhoeae,ДНК Trichomonas vaginalis,ДНК Chlamydia trachomatis якісне визначення)

Здорова сім'я (7 показників: ДНК Mycoplasma hominis, ДНК Mycoplasma genitalium, ДНК Ureaplasma urealyticum/Ureaplasma parvum, DHK Neisseria gonorrhoeae, ДНК Trichomonas vaginalis, ДНК Chlamydia trachomatis) - обстеження на статевих захворюваннях, які передаються в інфекційні хвороби. Заразитися ними можуть як чоловіки, так і жінки.

Кожну інфекцію викликає певний вид мікроорганізму (бактерії, найпростіші): наприклад, гонорею - гонокок Neisseria gonorrhoeae; трихомоніаз - Trichomonas vaginalis, хламідіоз - Chlamydia trachomatis, уреаплазмоз і мікоплазмоз - Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium, Ureaplasma urealyticum/Ureaplasma parvum. На відміну від більшості інфекційних захворювань, після ІПСШ (інфекції, що передаються статевим шляхом), як правило, не виникає імунітет і навіть після повного одужання хвороба може розвинутися знову. Одужання не настає саме собою, без лікування, і людина може хворіти все життя. ІПСШ відносять до групи венеричних захворювань.

Основні шляхи інфікування
 

Основною особливістю ІПСШ є відносно низька стійкість збудників до умов навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту для інфікування. ІПСШ передаються за незахищеного сексуального контакту (включаючи орально-генітальний). 

Оральний секс і використання  сексуальних іграшок , зокрема таких, як  вібратори , багаторазово підвищує ризик інфікування при незахищеному  статевому акті .
 

Для ІПСШ можливі інші шляхи передачі - зокрема, трихомонада вагінальна (Trichomonas vaginalis) може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні).
 

Зараження ІПСШ не завжди свідчить про необачність у сексуальних відносинах: і при одному постійному партнерові існує ризик захворіти. Тут важливу роль у можливості зараження відіграють такі біологічні фактори, як  мутації  мікроорганізмів, формування у них стійкості до лікарських препаратів, зокрема антибіотиків, імунний статус людини, тощо.

Симптоми: інфекції, що передаються статевим шляхом, зазвичай протікають безсимптомно або можуть спричиняти лише легкі симптоми. Ними можна заразитися, не підозрюючи про це. Але навіть за відсутності симптомів ці інфекції можуть передаватися статевим шляхом. Якщо симптоми є, вони можуть містити:

• незвичайні виділення із статевого члена чи піхви;

• хворобливе чи часте сечовипускання;

• свербіж та почервоніння в області статевих органів;

• пухирі або виразки у роті або навколо нього;

• ненормальний вагінальний запах;

• анальний свербіж, біль чи кровотеча;

• болю в животі.

Для профілактики ІПСШ необхідно дотримуватися «безпечної сексуальної поведінки», що включає:

• правильне та систематичне використання презервативів;

•правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але не усувають ризик зараження;

• періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;

• у разі діагностики інфекції (або підозри на її наявність) пройти спеціалізоване лікування;

• сексуальна помірність;

• обов'язкове інформування сексуальних партнерів.

Застосування презервативу під час статевого акту значно зменшує ризик зараження ІПСШ. Але презерватив необхідно одягати правильно і до початку контакту і не торкатися статевих органів партнера перед одяганням. Особливу увагу слід звертати на те, щоб виділення з геніталій одного(-ої) партнера(-ші) не могли потрапити на геніталії або слизові оболонки іншого(-ої), як до початку, так і після сексуального контакту.

Для профілактики ІПСШ необхідно дотримуватися «безпечної сексуальної поведінки» , що включає:

• Правильне і систематичне використання презервативів;
• Правильне застосування місцевих  бактерицидних  засобів,  антисептиків , які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
• Періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;
•  У разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) пройти спеціалізоване лікування;
• Сексуальна стриманість;
• Обов'язкове інформування сексуальних партнерів.

Застосування презерватива під час  статевого акту  значно зменшує ризик зараження ІПСШ. Але презерватив необхідно одягати правильно і до початку контакту і не торкатися статевих органів партнера перед одяганням.

Особливу увагу слід звертати на те, щоб виділення з геніталій одного(-ї) партнера(-ки) не могли потрапити на геніталії чи слизові оболонки іншого(-ї), як до початку, так і після сексуального контакту.

Фактори, що ускладнюють боротьбу та лікування ІПСШ

Попри наявність усіх сучасних методів і засобів  діагностики  й  лікування  ІПСШ хворі часто намагаються ввести в оману медичний персонал. Вони приховують захворювання, перекручують відомості про джерело та обставини захворювання, багато чого замовчують.

Сприйнятливість до зараження підвищується у стані сп'яніння. Сприяють поширенню ІПСШ часті випадки їх безсимптомного перебігу протягом тривалого часу. Хворі звертаються до лікаря і отримують інформацію про наявність ІПСШ лише під час загострення хвороби.
 

Ускладнює лікування наявність одночасно кількох збудників ІПСШ, зокрема,  трихомоніазу , оскільки без попереднього вилікування його нерідко складно вилікувати деякі інші статеві інфекції. Хоча захворюваність на трихомоніаз на сьогодні й зменшилась, ця хвороба продовжує залишатися проблемою у всьому світі.

Матеріал: Зішкріб з урогенітального тракту (з уретри, цервікального каналу, заднього зводу піхви), еякулят.

Підготовка до аналізу:

• впродовж 2-3 діб не жити статевим життям, виключити спринцювання і постановку внутрішньо-вагінальних свічок, мазей, тампонів, використання лубрикантів, прийому ванн; упродовж 2-3 годин утриматися від сечовипускання (для чоловіків);
• за 3 доби уникати місцевого використання антисептиків, антибактеріальних (протигрибкових) препаратів;
• у день забору матеріалу бажано не мити зовнішні статеві органи милом;
• матеріал заборонено здавати під час менструації (тільки через 3 дні після її закінчення);
• протягом 14 днів бажано не приймати антибіотики та антибактеріальні препарати (якщо це можливо);
• за 3 доби до здачі аналізу рекомендовано виключити  трансвагінальне УЗД, кольпоскопію, та інші  вагінальні маніпуляції.

Норма: Не виявлено.

Аналізатор: RotorGene

Аналіз: Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) в режимі реального часу.

Тест-система: BIOCORP.