1 Опис
Пролактин синтезується у передній частці гіпофіза і секретується під час стресів. Органом-мішенню для пролактину слугує молочна залоза, розвиток та диференціювання якої забезпечується цим гормоном.
Високі концентрації пролактину спричиняють інгібуючу дію на стероїдогенез яєчників, а також на продукцію і секрецію гіпофізарного гонадотропіну.
Під час вагітності концентрація пролактину підвищується під впливом високого рівня продукування естрогену та прогестерону. Пролактин підтримує існування жовтого тіла та вироблення прогестерону, стимулює ріст та розвиток молочних залоз та утворення молока.
Гіперпролактинемія (у чоловіків та жінок) є основною причиною порушень, пов'язаних із фертильністю. Визначення рівня пролактину використовується в діагностиці ановуляторних циклів, гіперпролактинемічної аменореї та галактореї (надлишкової лактації), гінекомастії та азооспермії. Виявлення пролактину також застосовують при підозрі на рак грудей та пухлини гіпофіза.
Пролактин регулює водно-сольовий обмін, затримуючи виділення води та натрію нирками, стимулює всмоктування кальцію. Загалом пролактин активує анаболічні процеси в організмі. Добова секреція пролактину має пульсуючий характер. Під час сну його рівень зростає, а після пробудження - різко зменшується, досягаючи мінімуму в пізні ранкові години. Після полудня концентрація гормону підвищується. За відсутності стресу, добові коливання рівня пролактину перебувають у межах нормальних значень.
Під час менструального циклу у лютеїнову фазу концентрація пролактину є вищою, ніж у фолікулінову. З 8 тижня вагітності рівень гормону підвищується, досягаючи піку до 20 - 25 тижні, потім знижується безпосередньо перед пологами і знову збільшується в період лактації.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: За 1 день виключити статеві зносини та теплові процедури (сауну, гарячу ванну), за 1 годину - куріння. Так як на рівень пролактину великий вплив мають стресові ситуації, бажано виключити фактори, що впливають на результати досліджень: фізичні навантаження (біг, підйом сходами), емоційне збудження. Тому перед процедурою слід відпочити 10 – 15 хвилин у приймальні, заспокоїтися.
Детальніше
3 Обмеження
Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід здійснювати забір крові не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавідину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти.
При визначенні рівня пролактину слід пам'ятати, що виміряна концентрація залежить від часу забору зразка, оскільки секреція пролактину має місце під час стресів, а також піддається 24-годинному циклу. Виділенню пролактину сприяють фізіологічні причини: смоктальні рухи та тиск.
Крім того, підвищена концентрація пролактину в сироватці може бути викликана низкою препаратів (наприклад, дибензодіазепіни, фенотіазин), TRH (тиреотропін-рилізинг-гормон) та естрогеном.
Продукування пролактину інгібується допаміном, леводопою та дериватом ерготаміну. У ряді публікацій повідомляється, що макропролактин у сироватці крові жінок є присутнім під час різних ендокринних захворювань або під час вагітності.
Детальніше
4 Матеріал
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем. Li-гепарин та K3-ЕДТА плазма. К3-ЕДТА плазма.
Детальніше
5 Стабільність проби
Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Детальніше
6 Метод
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Детальніше
7 Аналізатор
Аналізатор: Сobas e411.
Детальніше
8 Тест – система
Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
9 Референсні значення
Референсні значення (норма):
| Пролактин, мкМО/мл | Жінки: | 102 - 494 |
| Вагітність: 3 тижні 4 тижні 5 тижні 6 тижні 7 тижні 8 тижні 9 тижні 10 тижні 11 тижні 12 тижні 13 тижні 14 тижні 15 тижні 16 тижні 17 тижні 18 тижні 19 тижні 20 тижні 21 тижні 22 тижні 23 тижні 24 тижні 25 тижні 26 тижні 27 тижні 28 тижні 29 тижні 30 тижні 31 тижні 32 тижні 33 тижні 34 тижні 35 тижні 36 тижні 37 тижні 38 тижні 39 тижні 40 тижні | 372,5 - 1979,9 472,7 - 2449,9 584,2 - 2938,8 707 - 3436,3 836,8 - 3963,1 977,9 - 4496,8 1128,9 - 5044,3 1286,9 - 5602,1 1454,8 - 6172 1629,8 - 6748,7 1811,8 - 7337 2002,3 - 7924,5 2198,4 - 8521,9 2400,2 - 9122,7 2609 - 9725,3 2822,1 - 10329,58 3040,8 - 10933,9 3263,7 - 11536,5 3489,5 - 12137,3 3720,9 - 12734,7 3953,7 - 13325,2 4190,8 - 13910,5 4429,3 - 14487,2 4670,6 - 15057 4913,3 - 15614,8 5156 - 16162,3 5400,1 - 16696 5624,5 - 17178 5888,4 - 17720,3 6131,1 - 18209,2 6373,8 - 18679,2 6615,1 - 19130,3 6853,6 - 19560,7 7090,7 - 19970,4 7324,9 - 20356 7554,9 - 20719,3 7782,1 - 21055 8005,1 - 23503,3 | |
| Чоловіки: | 86 - 324 | |
| Діти: дівчинки1 – 5 років | 57-413 | |
| 6 – 10 років | 57-473 | |
| 11 – 13 років | 42-670 | |
| 14 – 17 років | 78-492 | |
| хлопчики: 1 – 5 років | 83-426 | |
| 6 – 10 років | 55-341 | |
| 11 – 13 років | 47-473 | |
| 14 – 17 років | 100-354 |
Детальніше
10 Коефіцієнти перерахунку
Коефіцієнти перерахунку:
мкМО/мл (мМО/л) x 0.047 = нг/мл;
нг/мл x 21.2 = мкМО/мл (мМО/л).
Детальніше
11 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Галакторея;
2. Циклічні болі молочних залоз;
3. Мастопатія;
4. Ановуляція;
5. Олігоменорея, аменорея;
6. Дисфункціональні маткові кровотечі;
7. Безпліддя;
8. Діагностика статевого інфантилізму;
9. Діагностика хронічного запалення внутрішніх статевих органів;
10. Комплексна оцінка функціонального стану фето-плацентарного комплексу;
11. Диференціальна діагностика справжнього переношування вагітності;
12. Порушення лактації у післяпологовому періоді;
13. Тяжко протікаючий клімакс;
14. Ожиріння;
15. Гірсутизм;
16. Зниження лібідо та потенції (чоловіки);
17. Гінекомастія (чоловіки);
18. Остеопороз;
19. Вибір тактики лікування гіперпролактинемічних станів.
Детальніше
12 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня пролактину (гіперпролактинемія):
1. Захворювання гіпоталамуса (пухлини - краніофарингіома, гермінома, гамартома, гліома, пухлина ІІІ шлуночка мозку, метастази; інфільтративні захворювання - гістіоцитоз X, саркоїдоз, туберкульоз; псевдопухлина мозку; м перерізання ніжки гіпофіза );
2. Захворювання гіпофіза: пролактинома, аденоми гіпофіза, синдром "порожнього" турецького сідла, краніофарингіома, інтраселярна кіста, кіста кишені Ратке, інтраселярна гермінома, інтраселярна менінгіома;
3. Гіпофункція щитовидної залози – первинний гіпотиреоз;
4. Синдром полікістозних яєчників;
5. Хронічна ниркова недостатність;
6. Цироз печінки;
7. Недостатність кори надниркових залоз та вроджена дисфункція кори надниркових залоз;
8. Пухлини, які продукують естрогени;
9. Ушкодження грудної клітки (herpes zoster та ін.);
10. Ектопічна секреція гормонів (апудомами, лімфоцитами, ендометрієм);
11. Аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, аутоімунний тиреоїдит, дифузний токсичний зоб);
12. Гіповітаміноз В6;
13. Лікування антигістамінними препаратами (циметидин, ранітидин), антипсихотичними засобами (нейролептики, похідні фенотіазину, моліндон, локсапін, пімозин), прийом карбідопа, естрогенів, лабеталолу, метоклопраміду (внутрішньовенне введення, довготривалий , Перідол.
Зниження рівня пролактину:
1. Синдром Шихана (апоплексія гіпофіза);
2. Справжнє переношування вагітності;
3. Прийом наступних препаратів: протисудомних засобів (карбамазепін, вальпроєва кислота, леводопа), дофамінергічних засобів (бромкриптин, каберголін, тергурид, ропінерол), кальцитоніну, кон'югованих естрогенів, циклоспорину А, дексаметазону, пераміну, допаміну морфіну (звичайна відповідь), ніфедипіну, рифампіцину, секретину, бомбезину, тамоксифену.
Детальніше
