Риноцитограма (Назоцитограма,назальний мазок)

Риноцитограма – дослідження виділень із порожнини носа за допомогою мікроскопа. Таким чином, можна виявити зміни, характерні для алергічних реакцій організму або для інфекції, а також встановити причину запалення слизової оболонки носа (риніту).

У нормі всі стінки порожнини носа покриті слизовою оболонкою із секретом, що сприяє видаленню пилу та мікробів. Секрет має таку властивість завдяки наявності миготливого епітелію, що має вії, які здатні коливатися і переміщати слиз разом з пилом і мікробами.

Проте в нормі в порожнині носа мешкає велика кількість мікробів (деякі види стафілококів, стрептококів та ін), які не завдають людині шкоди через імунну відповідь організму. Якщо з якихось причин місцевий імунітет знижується, мікроби можуть призводити до запалення, виникає гострий риніт – розлад функції носа, що супроводжується запальними змінами слизової оболонки та нежитю. Крім того, риніт можуть викликати віруси, що передаються повітряно-краплинним шляхом, у тому числі збудники ГРЗ.

Зниження місцевого імунітету може бути спричинене переохолодженням організму, зниженням загального імунітету людини. Розвитку нежиттю також сприяє уповільнення руху миготливого епітелію.

Внаслідок відповіді імунної системи у слизовій носі підвищується кількість лейкоцитів – білих кров'яних тілець. Існує кілька їх різновидів, при бактеріальних інфекціях головну роль в захисті організму грають нейтрофіли, при вірусних – лімфоцити. Також можуть з'являтися макрофаги.

При алергії на організм впливає певна речовина (алерген), наприклад, пилок, шерсть, пил і т. д., до якого виникає підвищена чутливість імунної системи. Така реакція призводить до виділення у слизовій оболонці носа певних речовин (гістаміну, брадикініну), що викликають симптоми алергії. При цьому більше значення в даному процесі мають такі клітини імунної системи, як еозинофіли (один з різновидів лейкоцитів). При алергії вони можуть у великій кількості з'являтися в крові, а також накопичуватися в слизу носа.

Крім того, існує вазомоторний (нейровегетативний) риніт, при якому вплив холоду, прийом деяких ліків, вплив інших фізичних або психоемоційних факторів викликає гостре набухання слизової оболонки носа та зміну тонусу судин носової порожнини.

При цьому у всіх випадках риніту відбувається утворення та виділення великої кількості рідини, що ми і називаємо нежитю.

Алергічна природа риніту часто залишається невиявленою, хоча вона є досить поширеною. 

Риноцитограма може допомогти в діагностиці: Особливість еозинофілів, що з'являються при алергічному риніті, полягає в тому, що при спеціальному забарвленні (за Романовським - Гімзе) вони забарвлюються в червоний колір і стають доступними для підрахунку під мікроскопом.

Підготовка пацієнта:

Підготовка до виконання риноцитограми передбачає перед здаванням:

• Не проводити туалет носа, промивання; 
• Виключити використання назальних спреїв, крапель, що містять кортикостероїди протягом 24 годин до здачі біоматеріалу на дослідження; 
• Виключити використання мазей і кремів протягом 48 годин до здачі біоматеріалу на дослідження.

Матеріал: Біологічний матеріал (секрету з порожнини носа), нанесений на предметне скло.

Метод: Мікроскопія.

Референсні значення (норма):

Діти віком до 13 років – від 0, 5 до 7%;
У дітей після 13 та дорослих – від 0,5 до 5%.

Основні показання до призначення аналізу:

У разі тривалого нежитю (кілька тижнів і більше), що супроводжується закладеністю носа, чханням, свербінням у порожнині носа, у деяких випадках визначення причини, що викликала його, буває утруднено. З цією метою і проводиться риноцитограма, яка дозволяє виявити збільшену кількість еозинофілів, що є додатковим аргументом на користь алергічної природи нежиті. Алергічний та інфекційний риніт лікуються по-різному, саме тому важливо визначити причину нежиті.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:
Референсні значення для різних видів мікроорганізмів залежать від їхньої локалізації (точки взяття біологічного матеріалу).

Еозинофіли. Значне підвищення (більше 10% від загальної кількості лейкоцитів у мазку та більше) кількості еозинофілів свідчить на користь алергічного походження нежитю. У той же час слід мати на увазі, що відсутність великої кількості еозинофілів у мазку не дозволяє виключити алергічну природу захворювання.
Рівень еозинофілів також може бути підвищений при неалергічному еозинофільному риніті – захворюванні, при якому інших ознак (крім підвищення кількості еозинофілів у крові та носовому слизу) алергії відсутні. Захворювання часто супроводжується поліпами та відсутністю реакції на протиалергічні (антигістамінні) препарати.

Еозинофілія може бути причиною розвитку деяких інших серйозних захворювань:

Вузликовий періартеріїт. Патологічний стан організму супроводжується запаленням та відмиранням середніх артерій м'язового типу. Переважно захворювання вражає чоловіків середнього віку, проявляється болями в ділянці живота, висипанням на шкірі, лихоманкою, зниженням ваги, нирковою недостатністю і болями в суглобах.

Лейкемія. Зрідка стає причиною підвищення еозинофілів у крові. Як правило, діагностується у дітей, проявляється у вигляді гострого мієлолейкозу. При захворюванні відбувається ураження клапанів серця, тому у хворих відзначається стрімкий розвиток серцевої недостатності.

Паразитарні інвазії. Підвищений рівень еозинофілів може виникати під впливом будь-яких паразитів.

Застосування деяких лікарських препаратів, наявність в організмі токсинів, перебіг інфекційних патологій – це може стати причиною підвищення рівня еозинофільних лейкоцитів у крові людини.

Нейтрофіли. Збільшення кількості даних клітин у мазку може свідчити, що причиною нежиті є інфекційні агенти (бактерії чи віруси). Підвищення рівня нейтрофілів особливо притаманно гострої стадії захворювання.

Лімфоцити. Підвищений вміст лімфоцитів може бути пов'язаний із хронічним інфекційним запаленням слизової оболонки носа.

Еритроцити. Поява в мазку еритроцитів може свідчити про підвищену проникність судинної стінки слизової оболонки порожнини носа, що характерно для деяких видів риніту, зокрема спричинених дифтерією або грипом.

Слід зазначити, що підвищення рівня нейтрофілів та лімфоцитів не є специфічним щодо інфекції.

Зниження значення:

Відсутність у мазку еозинофілів, нейтрофілів, інших видів лейкоцитів може вказувати на:
1. Вазомоторний риніт-нежить, не пов'язаний з алергією або інфекцією;
2. Риніт, пов'язаний зі зловживанням судинозвужувальними назальними спреями;
3. Риніт, викликаний іншими причинами (гормональними порушеннями, порушеннями психоемоційного стану, порушеннями анатомії носових ходів та ін.).