1 Опис
Сечовина є кінцевим продуктом метаболізму азоту. Вона синтезується під час циклу утворення сечовини у печінці з аміаку, який утворюється внаслідок дезамінування амінокислот. Сечовина виводиться з організму переважно нирками, проте мінімальна її кількість також виводиться через піт і розкладається у кишечнику внаслідок дії бактерій.
Визначення азоту сечовини є найбільш поширеним способом обстеження роботи нирок. При його використанні у поєднанні з визначенням рівня креатиніну в сироватці крові він може використовуватися для диференційованої діагностики трьох видів азотемії: преренальної, ренальної та постренальної.
Підвищення концентрації азоту сечовини крові спостерігається у пацієнтів з порушенням ренальної перфузії, шоком, недокрів'ям (преренальною), хронічним нефритом, нефросклерозом, канальцевим некрозом, гломерулярним нефритом (ренальною) та обструкцією сечовивідних шляхів (постренальною).
Тимчасове підвищення може також спостерігатись у періоди споживання великої кількості білка. Непередбачувані результати виявляються при захворюваннях печінки.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Детальніше
3 Матеріал
Матеріал: Сироватка.
Плазма: Li-гепарин та K2-ЕДТА плазма.
Не використовуйте гепарин амонію.
Детальніше
4 Обмеження та інтерференція
Обмеження та інтерференція:
1. У нормі у дітей та жінок рівень сечовини дещо нижчий через меншу м'язову масу, ніж у чоловіків;
2. Зниження рівня цього показника відбувається при вагітності через збільшення об'єму крові;
3. У людей похилого віку рівень сечовини підвищений через нездатність нирок адекватно підтримувати щільність сечі;
4. Велика кількість ліків також впливає на рівень сечовини (особливо його підвищують цефалоспорини, цисплатин, аспірин, тетрацикліни, тіазидні діуретики);
5. Помилково завищені результати цього аналізу можуть бути наслідком гемолізу зразків крові, надісланих на дослідження;
6. На концентрацію сечовини іноді впливає кількість білків, які споживає людина;
7. У дітей раннього віку через підвищений синтез білка рівень сечовини дещо знижений.
Детальніше
5 Стабільність проби
Стабільність проби: Сироватка/плазма: 6-7 днів при 15-25 °C; 7 днів при 2-8 °C; 1 рік за (-15)-(-25) °C.
Детальніше
6 Метод
Метод: Кінетичний.
Детальніше
7 Аналізатор
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Детальніше
8 Тест – система
Тест – система: UREAL, Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
9 Референсні значення
Референсні значення (норма):
| Сечовина, ммоль/л | 2,76 – 8,07 |
Детальніше
10 Коефіцієнт перерахунку
Коефіцієнт перерахунку:
ммоль/л сечовини x 6.006 = мг/дл сечовини;
ммоль/л сечовини x 0.06006 = г/л сечовини;
ммоль/л азоту сечовини x 2.801 = мг/дл азоту сечовини;
ммоль/л азоту сечовини x 0.02801 = г/л азоту сечовини;
мг/дл сечовини x 0.467 = мг/дл азоту сечовини.
Детальніше
11 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Для оцінки функції нирок при цілій низці станів (разом з тестом на креатинін);
2. Для діагностики захворювання нирок та для перевірки стану пацієнтів з хронічною або гострою нирковою недостатністю.
Детальніше
12 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Зниження функції нирок, спричинене застійною серцевою недостатністю, втратою солей та рідини, шоком у поєднанні з надмірним катаболізмом білка (шлунково-кишкова кровотеча, гострий інфаркт міокарда, стрес, опіки);
2. Хронічне захворювання нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит, амілоїдоз, туберкульоз нирок та ін.);
3. Обструкція сечовивідних шляхів (пухлина сечового міхура, аденома простати, сечокам'яна хвороба та ін.);
4. Кровотеча з верхніх відділів ШКТ (виразкова хвороба шлунка, рак шлунка, дванадцятипалої кишки та ін.);
5. Цукровий діабет із кетоацидозом;
6. Підвищений катаболізм білка при онкологічних захворюваннях;
7. Прийом кортикостероїдів, нефротоксичних лікарських засобів, тетрациклінів, надлишок тироксину;
8. Застосування анаболічних стероїдів;
9. Харчування з високим вмістом білків (м'яса, риби, яєць, сиру).
Зниження значення:
1. Печінкова недостатність, деякі захворювання печінки: гепатит, цироз, гостра гепатодистрофія, пухлини печінки, печінкова кома, отруєння гепатотоксичними отрутами, передозування лікарських засобів (при цьому порушується синтез сечовини);
2. Акромегалія (гормональне захворювання, що характеризується підвищеним виробленням соматотропного гормону);
3. Голодування, низькобілкова дієта;
4. Порушення кишкового всмоктування (мальабсорбція), наприклад, при целіакії;
5. Нефротичний синдром (підвищене виділення білка із сечею, гіперліпідемія, зниження рівня білка в крові);
6. Підвищене вироблення антидіуретичного гормону (АДГ) та, як наслідок, патологічна гіперволемія;
7. Вагітність (підвищений синтез білка та збільшення ниркової фільтрації викликають зниження кількості сечовини у вагітних жінок).
Детальніше
