1 Опис
Результат тесту на соматомедин (інсуліноподібний фактор росту, ІФР) є непрямим показником кількості гормону росту (соматотропного гормону) в організмі.
ІФР та гормон росту – поліпептидні гормони, необхідні для нормального росту, розвитку кісток та тканин.
Походження гормону росту та ІФР:
- гормон росту виробляється гіпофізом, досягаючи максимального рівня, як правило, у нічний час.
- ІФР синтезується печінкою, скелетними м'язами та іншими тканинами під впливом гормону росту.
Нормальні зміни концентрації:
- концентрація ІФР і гормону росту невисока в ранньому дитинстві, досягає піку в період статевого дозрівання, у дорослих знижується.
Дефіцит ІФР та гормону росту:
- можуть бути обумовлені гіпопітуїтаризмом, пухлиною гіпофіза, недоїданням, гіпотиреозом, нестачею статевих гормонів та іншими факторами.
- дефіцит у дитинстві може заважати зростанню, у дорослих впливає на кісткову щільність, м'язову масу та ліпіди.
Надлишок гормону росту та ІФР:
- можуть призвести до гігантизму у дітей та акромегалії у дорослих, супроводжуючись аномальним формуванням скелета та іншими проявами.
- підвищена секреція гормону росту часто пов'язана з пухлиною гіпофіза.
Клінічні наслідки:
- дефіцит може викликати проблеми у зростанні та розвитку.
- надлишок може призвести до змін внутрішніх органів, діабету, серцево-судинних захворювань та скорочення тривалості життя.
Значення тесту:
- використовується для діагностики дефіциту або надлишку гормону росту, контролю лікування та оцінки ефективності.
Причини підвищеної секреції гормону росту:
- пухлина гіпофіза (частіше доброякісна), хірургічне або медикаментозне лікування може бути необхідним.
Тест на соматомедин та гормон росту важливий для оцінки росту та розвитку, діагностики патологій та контролю лікування. Лікування часто спрямоване на нормалізацію секреції гормону росту та рівня ІФР.
Цей тест відіграє ключову роль у діагностиці та лікуванні низки станів, пов'язаних з гормонами росту, і є важливим інструментом для піклування про здоров'я дітей та дорослих.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта:
• Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження.
• Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.
• Не їсти протягом 8 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
• Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 30 хвилин до дослідження.
• Не курити протягом 30 хвилин до дослідження.
Детальніше
3 Матеріал
Матеріал: Венозна кров.
Детальніше
4 Метод дослідження
Метод дослідження: Хемілюмінесцентний імуноаналіз.
Детальніше
5 Одиниці виміру
Одиниці виміру: Нг/мл.
Детальніше
6 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
• Якщо у дітей є симптоми дефіциту гормону росту, наприклад, уповільнене зростання.
• Коли у дорослих є симптоми нестачі гормону росту: знижена щільність кісток, швидка стомлюваність, несприятлива зміна складу ліпідів, низька витривалість при фізичних навантаженнях (проте тест на ІФР не є стандартним для пацієнтів з такими симптомами, тому що дефіцит гормону росту та ІФР ред. причиною цих розладів).
• За підозри на низьку активність гіпофіза.
• При контролі за ефективністю лікування гормоном росту (рідко).
• При симптомах гігантизму у дітей або акромегалії у дорослих (разом із тестом на пригнічення гормону росту).
• Після операції з видалення пухлини, що виробляє гормон росту (для підтвердження, що вона була повністю видалена).
• При проходженні лікарської або радіаційної терапії, яка зазвичай проводиться слідом за операцією видалення пухлини.
• Протягом кількох років після операції з видалення пухлини контролювати виробництво гормону росту і вчасно виявити можливий рецидив.
Детальніше
7 Референсні значення
Референсні значення:
Стать | Вік | Референсні значення, нг/мл. |
Чоловічий | 0–3 роки | 15–129 |
4–7 років | 22–208 | |
7–9 років | 40–255 | |
10–11 років | 69–316 | |
12–13 років | 143–506 | |
14–15 років | 177–507 | |
16–18 років | 173–414 | |
18–22 років | 117–323 | |
22–25 років | 99–289 | |
25–30 років | 84–259 | |
30–35 років | 71–234 | |
35–40 років | 63–223 | |
40–45 років | 58–219 | |
45–50 років | 53–215 | |
50–55 років | 48–209 | |
55–60 років | 45–210 | |
60–65 років | 43–220 | |
65–70 років | 40–225 | |
70–80 років | 35–216 | |
80–90 років | 31–208 | |
Жіночий | 0–3 роки | 18–172 |
4–6 років | 35–232 | |
7–9 років | 57–277 | |
10–11 років | 118–448 | |
12–13 років | 170–527 | |
14–15 років | 191–496 | |
16–18 років | 190–429 | |
19–21 роки | 117–323 | |
22–24 років | 99–289 | |
25–30 років | 84–259 | |
30–35 років | 71–234 | |
35–40 років | 63–223 | |
40–45 років | 58–219 | |
45–50 років | 53–215 | |
50–55 років | 48–209 | |
55–60 років | 45–210 | |
60–65 років | 43–220 | |
65–70 років | 40–225 | |
70–80 років | 35–216 | |
80–90 років | 31–208 |
Детальніше
8 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Знижений рівень соматомедину (ІФР)
Знижений вміст ІФР говорить про дефіцит гормону росту або нечутливість до нього. У дитини нестача гормону росту може сповільнювати ріст та розвиток.
Якщо зниження рівня ІФР викликано ослабленням функціонування гіпофіза, необхідно перевірити та інші гормони, вироблені їм. Знижена функція гіпофіза може бути наслідком вроджених дефектів чи пошкоджень внаслідок травм, інфекцій та запалень.
Крім того, причиною нестачі ІФР бувають порушення харчування, зокрема анорексія, хронічні захворювання нирок та печінки, неактивні форми гормону росту та високі дози естрогенів.
Підвищений рівень соматомедину (ІФР)
Надмірний вміст ІФР зазвичай свідчить про надмірне виробництво гормону росту. Оскільки рівень гормону росту варіюється протягом дня, отриманий в результаті дослідження показник ІФР відображає середньодобову кількість гормону росту, а не рівень його в момент взяття крові. Аналіз дає точні дані доти, поки печінка здатна виробляти ІФР. При дуже сильному збільшенні кількості гормону зростання концентрація ІФР закріплюється максимально підвищеному рівні.
Підвищення концентрацій гормону росту та ІФР є нормальним при статевому дозріванні та при вагітності, в інших випадках це, як правило, наслідок пухлин гіпофіза (зазвичай доброякісних).
Якщо ІФР залишається підвищеним після видалення пухлини, можливо операція була неефективна. Зниження рівня ІФР після лікарської та/або хіміотерапії свідчить про зниження виробництва гормону росту.
Нормалізація рівня ІФР означає, що надмірної освіти гормону зростання більше немає.
Постійне підвищення концентрації ІФР протягом певного періоду свідчить про можливий рецидив пухлини гіпофіза.
Детальніше
