У чоловіків тестостерон практично повністю синтезується клітинами Лейдіга у сім'янниках. Секреція тестостерону регулюється лютеїнізуючим гормоном (ЛГ) і піддається ефекту негативного зворотного зв'язку на рівні гіпоталамуса.
Тестостерон забезпечує розвиток вторинних статевих ознак у чоловіків і служить для утримання функції простати та сім'янних міхурців. Більшість тестостерону в кровотоці пов'язана з білками-носіями (ГСЗГ- глобулін, що зв'язує статеві гормони).
У жінок невелика кількість тестостерону формується у яєчниках. У фізіологічних концентраціях андрогени не мають особливого впливу на жінок. Підвищений рівень синтезу тестостерону у жінок може призвести до маскулінізації (залежно від рівня підвищення). Вимірювання концентрації тестостерону у жінок використовується при діагностиці андрогенного синдрому (AGS), полікістозі яєчників (синдром Штейна - Левенталя), при підозрі на рак яєчників, рак надниркових залоз, гіперплазію надниркових залоз або оваріальну недостатність.
Визначення рівня тестостерону у чоловіків застосовується при підозрі на знижений рівень вироблення тестостерону, наприклад, при гіпогонадизмі, лікуванні естрогенами, хромосомних абераціях (як у випадку із синдромом Клайнфелтера) та цирозу печінки.
Тестостерон здійснює анаболічні ефекти на м'язову тканину, сприяє дозріванню кісткової тканини, стимулює утворення шкірного сала залозами шкіри, бере участь у регуляції синтезу ліпопротеїдів печінкою, модулює синтез b-ендорфінів ("гормонів радості"), інсуліну.
У чоловіків рівень тестостерону підвищується у пубертатному періоді та зберігається на високому рівні, в середньому, до 60 років. Рівень гормону в плазмі коливається протягом доби. Максимум концентрації спостерігається в ранковий час, мінімум - у вечірні. Восени концентрація тестостерону підвищується.
У жінок максимальна концентрація тестостерону визначається в лютеїновій фазі та в період овуляції. У вагітних жінок концентрація тестостерону наростає до III триместру, перевищуючи, майже, в 3 рази концентрацію у невагітних жінок. У період менопаузи концентрація тестостерону знижується.
Підготовка пацієнта: Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування) та куріння. У жінок аналіз проводиться на 6 - 7 день менструального циклу, якщо інші терміни не вказані лікарем.
Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти. Було виявлено сильну взаємодію з Нандролоном (МНН (міжнародна незапатентована назва), ВООЗ). Не досліджувати зразки пацієнтів, які проходять лікування Нандролоном. У поодиноких випадках підвищені рівні тестостерону спостерігаються у пацієнтів жіночої статі з хронічною нирковою недостатністю (ХНН).
Сумнівно підвищені значення тестостерону у жінок необхідно підтверджувати за допомогою екстракційного методу або затвердженого методу спільного використання рідинної хроматографії/мас-спектрометрії.
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з розділяючим гелем. Li-гепарин, K2 і K3-ЕДТА плазма.
Стабільність проби: 1 день при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі - 20 °C. Заморожувати лише один раз.
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Аналізатор: Сobas e411.
Тест – система: Testosterone II Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
Тестостерон, нмоль/л | Чоловіки: до 1 року | 0,42 – 0,72 |
1 – 6 років | 0,1 – 1,12 | |
7 – 12 років | 0,1 – 2,37 | |
13 – 17 років | 0,98 – 38,5 | |
17 - 50 років | 8,64 – 29,0 | |
Старше 50 років | 6,68 — 25,7 | |
Жінки: до 50 років | 0,20 –1,65 | |
старше 50 років | 0,09 — 1,50 | |
Вагітність 1 тиж 2 тижні 3 тижні 4 тижні 5 тижні 6 тижні 7 тижні 8 тижні 9 тижні 10 тижні 11 тижні 12 тижні 13 тижні 14 тижні 15 тижні 16 тижні 17 тижні 18 тижні 19 тижні 20 тижні 21 тижні 22 тижні 23 тижні 24 тижні 25 тижні 26 тижні 27 тижні 28 тижні 29 тижні 30 тижні 31 тижні 32 тижні 33 тижні 34 тижні 35 тижні 36 тижні 37 тижні 38 тижні 39 тижні 40 тижні | 3,6 – 5,1 4,2 – 5,6 4,6 – 6,0 4,8 – 6,2 4,8 – 6,3 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 4,9 – 6,4 5 – 6,5 5 – 6,6 5,1 – 6,7 5,3 – 6,8 5,6 – 7,0 6,0 – 7,2 6,7 – 7,4 6,8 – 7,6 7,2 – 7,8 7,4 – 8,0 7,6 – 8,2 7,8 – 8,4 8,2 – 8,6 8,7 – 9,2 9 – 9,6 9,1 – 9,9 9,2 – 10,17 9,3 -10,35 9,3 – 10,53 9,3 – 10,62 9,3 – 10,71 9,3 – 10,71 9,3 – 10,8 9,3 – 10,8 9,3 – 10,8 9,3 – 10,8 |
Коефіцієнти перерахунку:
нг/мл x 3.47 = нмоль/л;
нг/мл x 100 = нг/дл;
нмоль/л x 0.288 = нг/мл.
Основні показання до призначення аналізу:
У чоловіків:
1. Первинний гіпогонадизм;
2. Гіпопітуїтаризм;
3. Синдром Клайнфельтера;
4. Синдром Дауна;
5. Затримка статевого дозрівання;
6. Еректильна дисфункція;
7. Безпліддя;
8. Лікування естрогеном;
9. Цироз печінки;
10. Клінічну підозру надлишок андрогену (пухлини кори надниркових залоз, раннє статеве дозрівання).
У жінок:
1. Гірсутизм;
2. Ановуляція;
3. Аменорея;
4. Вірильний синдром;
5. Синдром полікістозу яєчників;
6. Вірилізуючі пухлини яєчника;
7. Пухлини кори надниркових залоз.
Інтерпретація результатів:
Необхідно уникати порівняння результатів, отриманих шляхом декількох різних методів і в різні фази менструального циклу, оскільки вони можуть суттєво відрізнятися.
Підвищений рівень:
1. Гірсутизм;
2. Вирилізуюча пухлина надниркових залоз;
3. Синдром полікістозних яєчників;
4. Резистентність до андрогенів.
Знижений рівень:
1. Гіпогонадизм;
2. Еректильна дисфункція;
3. Хвороба Альцгеймера;
4. Терапія антидепресантами;
5. Дефіцит цитохрому Р450.