1 Опис
Tg синтезується у великих кількостях тироцитами і вивільняється у просвіти тиреоїдних фолікулів. Вироблення TГ стимулюється тиротропіном, дефіцитом йоду в щитовидній залозі та присутністю тиреотропних імуноглобулінів. TГ відіграє вирішальну роль у синтезі периферійних тиреоїдних гормонів Т3 та Т4. Невелика кількість тиреоглобуліну можна виявити у крові більшості здорових людей.
Його рівень у крові визначається трьома основними факторами:
1. Загальною масою диференційованої тканини щитовидної залози;
2. Наявністю запалення або ушкодження щитовидної залози, що спричиняє вивільнення тиреоглобуліну в кров;
3. Кількість стимулюючих впливів на рецептори тиреотропного гормону в щитовидній залозі (тиреотропний гормон, хоріонічний гормон або стимулюючі антитіла до рецепторів тиреотропного гормону).
Детальніше
2 Підвищення рівня тиреоглобуліну
Підвищення рівня тиреоглобуліну – неспецифічна ознака дисфункції щитовидної залози (здебільшого доброякісного характеру.
Визначення TГ також може допомогти відрізнити підгострий тиреоїдит штучного тиреотоксикозу. У разі низькі показники концентрації TГ є наслідком придушення ТТГ. Присутність антитіл до TГ може призвести до хибних результатів щодо концентрації TГ.
Виявлення анти-TГ у всіх зразках рекомендується, щоб виключити ці перешкоди. Тиреоглобулін використовують, головним чином, як пухлинний маркер для спостереження пацієнтів з діагнозом диференційованого раку щитовидної залози, у більшої частини яких рівень тиреоглобуліну підвищений. Виявлення підвищеної концентрації тиреоглобуліну, у таких пацієнтів, до операції підтверджує здатність пухлини продукувати тиреоглобулін та доцільність використання цього показника для даного хворого у післяопераційному моніторингу як пухлинний маркер. Рівень тиреоглобуліну швидко знижується після тиреоїдектомії (період напіввиведення тиреоглобуліну становить 2 – 4 дні). Зміна рівня тиреоглобуліну приблизно відповідає зміні маси пухлини, якщо рівень тиреотропного гормону стабілізований за допомогою L-T4 терапії. Деяка кількість тиреоглобуліну може виділятися в кров унаслідок хірургічного ушкодження тканини щитовидної залози (до 2 місяців після операції). Якщо концентрація тиреоглобуліну до операції не була підвищена вище референсних значень, застосування його як пухлинного маркера для моніторингу лікування пацієнта не є доцільним, і виявлення недетектованого рівня тиреоглобуліну після операції є менш обнадійливим.
Детальніше
3 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Дослідження проводити до процедур сканування або біопсії щитовидної залози. При контролі лікування – не раніше ніж через 6 тижнів після операції або 131I-терапії. Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування), прийом алкоголю та куріння.
Детальніше
4 Обмеження
Обмеження: У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавідин або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти. У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 годин після останнього введення біотину. На результат визначення тиреоглобуліну може впливати наявність антитіл до тиреоглобуліну, тому слід паралельно досліджувати їхній рівень). Наявність антитіл може призводити до помилкового заниження тиреоглобуліну, що виявляється, результати дослідження в таких випадках слід інтерпретувати з обережністю. У пацієнтів, які отримують тиреосупресорну терапію, дослідження тиреоглобуліну може бути недостовірним.
Детальніше
5 Матеріал
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з розділяючим гелем. Плазма, оброблена Li-, Na-, та NH 4+ гепарином, K3 EDTA, цитратом натрію та фторидом натрію/оксалатом калію.
Детальніше
6 Стабільність проби
Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Детальніше
7 Метод
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Детальніше
8 Аналізатор
Аналізатор: Сobas e 411.
Детальніше
9 Тест-система
Тест – система: TG2 Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
10 Референсні значення
Референсні значення (норма):
1,4 - 78 мкМО/мл (Відсоток відкриття - 70-130%).
Детальніше
11 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Як онкомаркер для моніторингу лікування диференційованих карцином щитовидної залози;
2. Діагностика штучного тиреотоксикозу;
3. Вивчення етіології вродженого гіпотиреоїдизму у дітей;
4. Оцінка активності тиреоїдитів, підтвердження тиреоїдиту в недавньому минулому (до 2 років);
5. Популяційні дослідження, пов'язані з оцінкою йододефіцитного статусу.
Детальніше
12 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня ТГ:
1. Неліковані диференційовані тиреоїдні фолікулярні та папілярні карциноми (немедулярні карциноми);
2. Гіпертиреоїдизм (немає кореляції з рівнем Т4);
3. Підгострий тиреоїдит;
4. Доброякісна аденома (деякі випадки).
Детальніше
