Трансферин – це глікопротеїн, який синтезується у печінці, залізотранспортний білок сироватки крові. При дефіциті заліза ступінь насичення трансферину стає надзвичайно чутливим індикатором функціонального виснаження заліза. Рівні феритину знижуються у разі порушення зберігання заліза. При сидеропенні можна не допустити дефіциту заліза, якщо концентрація трансферину в сироватці буде низька, як при запаленнях або рідше у випадках дефіциту аскорбінової кислоти.
При скринінгу на спадковий гемохроматоз значення насичення трансферину забезпечує краще визначення гомозиготного генотипу, ніж феритин. Лікування анемії еритропоетином у пацієнтів з нирковою недостатністю ефективне лише у разі наявності суттєвого депо заліза. Найкращою процедурою моніторингу є визначення значення насичення трансферину в процесі терапії. Значення насичення трансферину у поєднанні з феритином у пацієнтів із хронічним захворюванням печінки дозволяє проводити обґрунтоване прогнозування для запобігання надмірному навантаженню залізом.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє.
Сироватка. Плазма: Li-гепарин. Не використовуйте плазму, виготовлену з використанням інших антикоагулянтів.
Стабільність проби: 8 годин при 15 – 25 °C, 8 днів при 2-8 °C та 6 місяців при (-15)-(-25) °C. Заморожувати лише один раз.
Метод: Імунонефелометричний.
Аналізатор: Сobas С311, Сobas 6000 (модуль С501).
Тест – система: TRSF2, UIBC, Roche Diagnostics (Німеччина).
Референтні значення (норма):
Трансферин | 2,0 – 3,6 г/л |
25,2 – 45,4 мкмоль/л | |
200 – 360 мг/дл |
Коефіцієнт перерахунку:
мг/дл x 0,01 = г/л;
г/л x 100 = мг/дл;
г/л х 12,6 = мкмоль/л;
мкмоль/л х 0,0796 = г/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Скринінг гемохроматозу;
2. Диференційна діагностика анемії;
3. Пухлини;
4. Діагностика гіпопротеїнемії.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Дефіцит заліза (підвищення рівня може передувати розвитку анемії протягом кількох днів чи місяців);
2. Прийом естрогенів та оральних контрацептивів.
Зниження значення:
1. Хронічні запальні процеси;
2. Гемохроматоз;
3. Цироз печінки;
4. Втрати білка при опіках, нефротичному синдромі та гастроентеропатіях (синдром мальабсорбції);
5. Злоякісні пухлини;
6. Прийом андрогенів та глюкокортикоїдів;
7. Спадкова атрансферрінемія (рідко);
8. Множинні гемотрансфузії (перевантаження організму залізом);
9. Стани, що супроводжуються підвищенням онкотичного тиску (множинна мієлома, гепатоцелюлярне захворювання).