1 Опис
Трийодтиронін – це один із тиреоїдних гормонів, присутніх у сироватці крові, які регулюють метаболізм. Визначення концентрації цього гормону важливе для диференційованої діагностики еутиреоїдного, гіпертиреоїдного та гіпотиреоїдного стану. Більша частина загального трийодтироніну зв'язана з транспортними білками (ТСГ-преальбумін та альбумін). Вільний трийодтиронін (fT3) – це фізіологічно активна форма тиреоїдного гормону трийодтироніну (T3). Визначення вільного Т3 має перевагу в тому, що воно не залежить від зміни концентрацій та зв'язувальних властивостей білків, таким чином, додаткове визначення параметра зв'язування (T-поглинання, ТСГ) не потрібне. Збільшує теплопродукцію та споживання кисню всіма тканинами організму, за винятком тканин головного мозку, селезінки та яєчок. Стимулює синтез вітаміну А у печінці. Знижує концентрацію холестерину та тригліцеридів у крові, прискорює обмін білка. Підвищує екскрецію кальцію із сечею, активує обмін кісткової тканини, але більшою мірою – резорбцію кістки. Має позитивну хроно- та інотропну дію на серці. Стимулює ретикулярну формацію та кіркові процеси у центральній нервовій системі. До 11 – 15 років концентрація вільного Т3 досягає рівня дорослих. У чоловіків та жінок старше 65 років спостерігається зниження вільного Т3 у сироватці та плазмі. При вагітності T3 знижується від І до ІІІ триместру. Через тиждень після пологів показники вільного Т3 у сироватці нормалізуються. У жінок відзначаються нижчі концентрації вільного T3, ніж у чоловіків у середньому на 5 – 10%. Для вільного T3 характерні сезонні коливання: максимальний рівень вільного Т3 посідає період із вересня до лютого, мінімальний - на літній період.
Детальніше
2 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Напередодні дослідження необхідно виключити фізичні навантаження (спортивні тренування), прийом алкоголю та куріння. За 1 місяць до дослідження необхідно виключити прийом гормонів щитовидної залози, якщо немає спеціальних вказівок лікаря-ендокринолога. За 2 - 3 дні до проведення дослідження виключається прийом 131I та 99mTс та препаратів, що містять йод. Взяття крові має проводитися до проведення досліджень із використанням рентгеноконтрастних засобів.
Детальніше
3 Обмеження
Обмеження: З 18 широко використовуваних препаратів, протестованих in vitro, тільки фуросемід викликав підвищення кількості виявленого fT3 при щоденному терапевтичному рівні дозування. У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 годин (вісім) після останнього введення біотину. Аутоантитіла до тиреоїдних гормонів можуть вплинути на перебіг тесту.
Детальніше
4 Матеріал
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з розділяючим гелем. Нерозбавлена плазма, оброблена літій-гепарином, K2-ЕДТА та K3-ЕДТА.
Детальніше
5 Стабільність проби
Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Детальніше
6 Метод
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Детальніше
7 Аналізатор
Аналізатор: Сobas e 411.
Детальніше
8 Тест – система
Тест – система: FT3 Roche Diagnostics (Німеччина).
Детальніше
9 Референсні значення
Референсні значення (норма):
Т3 вільний, пмоль/л.
Дорослі: 3,10 – 6,8;
Діти: 4-60 днів 3,0 - 8,1;
2 - 12 місяців 2,4 - 9,8;
1 – 6 років 3,0 – 9,1;
7 – 12 років 4,1 – 7,9;
Підлітки: 12 - 19 років 3,5 - 7,7.
Детальніше
10 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Диференціальна діагностика захворювань щитовидної залози;
2. Контрольне дослідження при ізольованому Т3-токсикозі.
Детальніше
11 Коефіцієнти перерахунку
Коефіцієнти перерахунку:
пмоль/л x 0.651 = пг/мл;
пг/мл x 1.536 = пмоль/л;
пг/мл х 0.1 = нг/дл.
Детальніше
12 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів: Необхідно уникати порівняння результатів, отриманих шляхом декількох різних методів, оскільки вони можуть суттєво відрізнятися.
Підвищення рівня трийодтироніну (Т3) вільного:
1. Тиреотропінома;
2. Токсичний зоб;
3. Ізольований Т3 токсикоз;
4. Тиреоїдити;
5. Тиреотоксична аденома;
6. Т4-резистентний гіпотиреоз;
7. Синдром резистентності до тиреоїдних гормонів;
8. ТТГ-незалежний тиреотоксикоз;
9. Післяпологова дисфункція щитовидної залози;
10. Хоріокарцинома;
11. Зниження рівня тироксинзв'язуючого глобуліну;
12. Мієломи з високим рівнем IgG;
13. Нефротичний синдром;
14. Гемодіаліз;
15. Хронічні захворювання печінки.
Зниження рівня трийодтироніну (Т3) вільного:
1. Некомпенсована первинна надниркова недостатність;
2. Тяжка нетиреоїдальна патологія, включаючи соматичні та психічні захворювання; період одужання після тяжких захворювань;
3. Первинний, вторинний, третинний гіпотиреоз;
4. Артифікаційний тиреотоксикоз внаслідок самопризначення Т4;
5. Дієта з низьким вмістом білка та низькокалорійна дієта;
6. Тяжкі фізичні навантаження у жінок;
7. Втрата маси тіла;
8. Прийом амііодарону, великих доз пропранололу, рентгенівських йодконтрастних засобів.
Детальніше
