Розрізняють два типи α-амілаз: панкреатичний тип (P-тип) та слинний тип (S-тип).
Оскільки джерелом амілази P-типу може бути виключно підшлункова залоза, панкреатична амілаза є органоспецифічним ізоферментом.
Амілаза S-типу може синтезуватися у багатьох місцях. Крім слинних залоз вона може виявлятися у сльозі, поті, амніотичній рідині, легенях, яєчках та епітелії фалопієвих труб. Через нечисленність специфічних клінічних симптомів, визначення α-амілази має важливе значення у діагностиці захворювань підшлункової залози, що головним чином використовується у діагностиці та моніторингу гострих панкреатитів. Тим не менш, гіперамілаземія може спостерігатися не тільки при гострому панкреатиті або при загостренні хронічного панкреатиту, але також і при нирковій недостатності (зниженні гломерулярної фільтрації), пухлини легенів або яєчників, запаленні легенів, захворювань слинних залоз, діабетичному кетоацидозі, церебральнії травмі, при хірургічних втручаннях або у разі макроамілаземії.
Щоб визначити джерело походження ферменту, рекомендовано додаткове визначення панкреатичної-α-амілази або ліпази.
Підготовка до аналізів: Здача крові натщесерце .
Матеріал: Сироватка/плазма: Li-гепарин плазма.
Обмеження:
Не робіть відбір матеріалу за допомогою рота та уникайте потрапляння реагенту на шкіру. У слині і поті міститься α-амілаза!
Мутні проби, що містять осад, а також високо ліпемічні зразки, можуть стати причиною сигналів Abs.
Антикоагулянти: спотворення результатів спостерігалося при додаванні цитрату, фтористих сполук та ЕДТА.
Лікарські засоби на основі ікодекстрину можуть призвести до занижених значень амілази.
У поодиноких випадках гаммапатія певного типу IgM (хвороба Вальденстрема – макроглобулінемія) може призвести до отримання некоректних результатів.
Стабільність проби:
Стабільність у сироватці або плазмі: 7 днів при 15-25 °C, 1 місяць при 2-8 °C;
Стабільність у сечі: 2 дні при 15-25 °C, 10 днів при 2-8 °C.
Метод: Ферментативний - колориметричний.
Аналізатор: Сobas С311, модуль Сobas 501.
Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
Альфа-амілаза, Од/л | Діти та дорослі | 28-100 |
Коефіцієнт перерахунку: Од/л х 0.0167 = мккат/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Захворювання підшлункової залози;
2. Захворювання слинних залоз (епідемічний паротит);
3. Муковісцидоз;
4. Синдром гострого живота.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. При гострому панкреатиті відбувається збільшення активності діастази в 10-30 разів;
2. При загостренні хронічного панкреатиту активність діастази зростає у 3-5 разів;
3. При запальних захворюваннях печінки спостерігається помірне підвищення активності діастази у 1,5-2 рази;
4. Гострий апендицит;
5. Холецистит;
6. Кишкова непрохідність;
7. Алкогольна інтоксикація;
8. Кровотечі з виразки шлунково-кишкового тракту;
9. При лікуванні сульфаніламідними препаратами, морфіном, сечогінними засобами та оральними контрацептивами.
При розвитку тотального панкреатозу, рак підшлункової залози та хронічному панкреатиті активність a-амілази може не збільшуватися.
Зниження значення:
1. Існують стани організму, при яких активність α-амілази може знижуватися;
2. Низька активність діастазимочі виявляється при тяжкому спадковому захворюванні – муковісцидозі.