Андростендіон /P

Андростедіон - це попередник статевих гормонів тестостерону та естрону, який виробляється в клітинах Лейдіга яєчок, тека-клітинах яєчників, і кірковій зоні надниркових залоз у людей обох статей. Цей стероїдний гормон відіграє важливу роль у регуляції статевої функції. Коли йдеться про діагностику "вірилізуючих" синдромів, таких як синдром полікістозних яєчників, пухлини статевих залоз, надниркових залоз або синдром Кушинга, вимірювання концентрації андростендіону стає ключовим. Це також застосовується контролю за лікуванням цих станів.

Рівень андростендіону піднімається у разі розвитку "вірилізуючих" синдромів, що робить його важливим показником у диференціальній діагностиці. Незважаючи на те, що його вплив поступається тестостерону, при порушеннях концентрації андростендіону в нормі у пацієнтів, таких як хлопчики до статевого дозрівання, "слабкі" андрогени значно впливають на метаболізм.

Аналіз на андростендіон рекомендується при гіперандрогенії у жінок, що проявляється акне, гірсутизмом, зміною голосу та іншими ознаками. Це допомагає виявити причину вірилізації, будь то гіперпродукція андрогенів яєчниками або наднирковими залозами, вплив медикаментів або інші гормональні порушення. Рівень андростендіону також важливий при підозрі на вроджену гіперплазію надниркових залоз у немовлят та дітей. Відносно рідкісні синдроми дефіциту ферментів синтезу стероїдних гормонів (частіше 21-бета-гідроксилази, більш рідкісний варіант - 11-бета-гідроксилази) характеризуються недостатньою продукцією альдостерону і кортизолу, але значним підвищенням рівня дегідроепіандростерону, андростендону.

Він використовується у поєднанні з іншими дослідженнями для точної діагностики та встановлення джерела підвищеної секреції андрогенів. У клінічній картині вродженої гіперплазії надниркових залоз переважають симптоми гіперандрогенії: наявність у немовляти генетично жіночої статі зовнішніх статевих структур, що володіють як жіночими, так і чоловічими ознаками.

Чутливість тесту для діагностики "вірилізуючих" синдромів максимальна при дослідженні зразків з високим вмістом андростендіону і знижується при дослідженні зразків, одержаних від пацієнтів з низькою концентрацією андрогенів (діти, жінки в постменопаузальному періоді, чоловіки з первинним гіпогонадизмом).

Тест характеризується високою специфічністю (наближається до 100%), проте можлива перехресна реакція реагентів з деякими іншими андрогенами (дегідроепіандростеронсульфатом та дигідротестостероном), що може призводити до отримання більш високих показників.

Подібно до інших статевих гормонів, велика частина андростендіону знаходиться в сироватці крові у зв'язаному стані (кон'югована, сульфатована, пов'язана з андроген-зв'язуючим глобуліном), тобто неактивна. Частка активного гормону залежить від фізіологічного стану організму, прийому деяких лікарських засобів, наявності супутньої патології. У нормі лише третина загальної кількості андростендіону є у вільному стані і відповідальна за ефекти, що виявляються в органах-мішенях. Дослідження дозволяє визначити загальну кількість андростендіону у сироватці крові, при цьому не оцінюється окремо активна та пов'язана фракція гормону. Крім того, ефекти андростендіону можуть бути модифіковані при взаємодії цього гормону з іншими андрогенами та антиандрогенами на рівні зв'язування зі специфічними рецепторами. Тому результат тесту не завжди корелює зі ступенем вираженості клінічних проявів гіперандрогенії. Іншими словами, дослідження дає змогу оцінити концентрацію гормону, але не його біоактивність в організмі.

Підготовка пацієнта:

• виключити алкоголь з раціону протягом 24 годин до дослідження;

• виключити пероральні контрацептиви протягом 30 днів до дослідження;

• виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 72 годин до дослідження;

• не курити протягом 3 годин до дослідження;

• рівень андростендіону залежить від часу доби: досягає максимуму вранці, а у вечірній час низький.

Матеріал: венозна кров.

Метод дослідження: імуноферментний аналіз (ІФА).

Одиниці виміру: нг/мл (нанограм на мілілітр).

Основні показання до призначення аналізу:

• Для діагностики "вірилізуючих" синдромів:

• синдрому полікістозних яєчників;
• синдрому Кушинга;
• вродженої гіперплазії кори надниркових залоз;
• андрогенпродукуючих пухлин яєчників, яєчок або аденоми/карциноми надниркових залоз;

• для контролю за лікуванням зазначених вище синдромів;

• під час обстеження пацієнтки з ознаками гіперандрогенії: з гірсутизмом (зростання волосся над верхньою губою, на підборідді, білій лінії живота), акне важкого ступеня, змінами тембру голосу, кліторомегалією, збільшенням м'язової маси;

• при обстеженні немовлят з ознаками порушення диференціювання статі: із зовнішніми статевими органами, що мають риси як жіночої, так і чоловічої статі.

Референсні значення:

Інтерпретація результатів: 

інтерпретацію результатів аналізу слід проводити з урахуванням додаткових лабораторних даних про гормональний фон пацієнта.

Підвищення значення:

• гіперпродукція андростендіону яєчниками (синдром полікістозних яєчників, пухлина Сертолі – Лейдіга);

• гіперпродукція андростендіону наднирниками (вроджена гіперплазія кори надниркових залоз, синдром Кушинга, аденома/карцинома коркової речовини);

•хвороба Альцгеймера;

• звичне невиношування вагітності.

Зниження значення:

• фізіологічне (вікове) зниження статевої функції у чоловіків;

• остеопороз.