Антитіла до 2-спіральної ДНК (ADNA 2)

Анти-дсДНК – один із видів антинуклеарних антитіл. Присутність цих антитіл є високоспецифічним маркером системного червоного вовчаку (СЧВ), рідше, та в нижчій концентрації, вони зустрічаються при інших дифузних хворобах сполучної тканини або медикаментозно індукованого СЧВ. Передбачається безпосередня участь анти-дсДНК IgG антитіл у патогенезі системних васкулітів та вовчакового нефриту.

Рівень анти-дсДНК антитіл у пацієнтів із СЧВ прямо прямо пропорційно корелює з концентрацією циркулюючих IgG-вмісних комплексів (ЦІК). Вони присутні у підвищеній концентрації у ниркових клубочках хворих із СЧВ при тяжкій нирковій патології. Показано, що дсДНК має здатність зв'язуватися з базальною мембраною ниркових клубочків, що може викликати утворення імунних комплексів безпосередньо в клубочках. Накопичення імунних комплексів веде до активації комплементу (із використанням його сироваткових резервів), розвитку запалення та пошкодження тканин.

Діагностична специфічність тесту анти-дсДНК IgG для СЧВ (% негативних результатів тесту за відсутності захворювання) становить 98% у популяції здорових донорів та 87% у популяції пацієнтів з іншими аутоімунними захворюваннями. Діагностична чутливість тесту для СЧВ (% позитивних результатів тесту за наявності захворювання) становить 85%.

Комплексне використання визначення антитіл до дсДНК та антиядерних антитіл збільшує діагностичну чутливість лабораторного обстеження при підозрі на системний червоний вовчак. Кількісне визначення анти-дсДНК IgG антитіл (щомісяця) доцільно використовувати з метою моніторингу стану, прогнозу та контролю терапії у пацієнтів із СЧВ.

Рівень анти-дсДНК IgG антитіл у пацієнтів із СЧВ корелює з тяжкістю гломерулонефриту. Концентрація антитіл варіює відповідно до змін активності СЧВ. Виражене зростання рівня анти-дсДНК IgG антитіл протягом кількох тижнів, і зниження вмісту комплементу в більшості випадків, є провісниками клінічного загострення. Безпосередньо у момент загострення гломерулонефриту, рівень антитіл може знижуватись. У частини пацієнтів із СЧВ анти-дсДНК антитіла не виявляються.

Отже, негативний результат тесту не завжди виключає захворювання. У поодиноких випадках (менше 2%) анти-дсДНК IgG антитіла в низькій концентрації можуть спостерігатися у людей без будь-яких клінічних симптомів аутоімунного захворювання.

Підготовка пацієнта: Спеціальна підготовка не потрібна. Рекомендується взяття крові не раніше ніж через 4 години після останнього прийому їжі.

Матеріал: Сироватка крові.

Стабільність проби: Не більше 24 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 6 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: ІФА.

Аналізатор: Sinnowa ER-500.

Тест – система: EQUI.

Референтні значення (норма): 0 – 25 МО/мл.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Діагностика та моніторинг перебігу системного червоного вовчаку (СЧВ).

Інтерпретація результатів:

Підвищений рівень:

1. Системний червоний вовчак (СЧВ);

2. Ревматоїдний артрит;

3. Синдром Шегрена;

4. Склеродермія;

5. Хронічний активний гепатит;

6. Біліарний цироз;

7. Інфекція, спричинена вірусом Епштейна-Барр та цитомегаловірусною інфекцією.