Chlamydia pneumoniae (C.pneumoniae) – це внутрішньоклітинний паразит, який спричиняє інфекційні захворювання органів дихання. Цей мікроорганізм не здатний синтезувати метаболічні ресурси енергії самостійно і може існувати лише усередині клітин людини.
C.pneumoniae здатний викликати різноманітні захворювання верхніх дихальних шляхів, включаючи ларингіт, фарингіт, синусит, середній отит, бронхіт, а також пневмонію у дітей та молоді. Також вивчається можливий зв'язок C.pneumoniae з розвитком атеросклерозу, бронхіальної астми, саркоїдозу та хвороби Альцгеймера.
Передача C.pneumoniae відбувається виключно від людини до людини, найчастіше в умовах тісних контактів. У 70% заражених інфекція може протікати без симптомів у дихальних органах. Інкубаційний період точно не відомий, і іноді захворювання може проявитися через багато місяців після зараження, при цьому бактерії можуть зберігатися на верхніх слизових дихальних шляхах навіть після одужання.
Пневмонія, викликана C.pneumoniae (за деякими даними, це близько 10% всіх випадків), відноситься до атипових форм пневмонії. У пацієнтів із цією формою захворювання часто відсутні специфічні симптоми, і хвороба починається із запалення верхніх дихальних шляхів, сухого кашлю та підвищення температури. У таких пацієнтів на рентгенограмі легень часто виявляються невеликі сегментарні інфільтрати, а кількість лейкоцитів у крові може залишатися нормальною. У людей похилого віку інфекція може протікати дуже важко, іноді потрібна негайна госпіталізація.
Діагностика респіраторних захворювань, викликаних C. pneumoniae, може бути скрутною. Оскільки бактерії важко виявити методом бактеріологічного посіву, основним методом діагностики є визначення наростання титру антитіл у парних сироватках, узятих у гострий період хвороби та через 2 тижні після нього. Першими антитілами, які починають вироблятися у відповідь антигени C. pneumoniae, є імуноглобуліни IgM. Підвищений рівень IgM в аналізі у людини, яка щойно заразилася, підтверджує хламідійну етіологію інфекції. При повторній інфекції рівень IgM незначно підвищується. IgM зберігаються в крові 2-3 місяці після захворювання, а потім їхня кількість поступово зменшується до повного зникнення.
Показання:
• Для діагностики причин захворювання верхніх дихальних шляхів.
• Для диференціальної діагностики пневмоній.
• Для ретроспективного підтвердження недавньої інфекції, викликаної C. pneumoniae.
Метод дослідження: Імуноферментний аналіз (ІФА).
Матеріал для дослідження: Венозна кров.
Підготовка до дослідження: Здача крові натще, не курити протягом 30 хвилин до дослідження.
Референсні значення (норма):
Негативний ≤ 0.60
Сумнівний 0.60 - 0.70
Позитивний ≥ 0.70
Інтерпретація результатів:
Негативний результат:
• Відсутність інфікування C.pneumoniaе.
Занадто низький рівень антитіл до C.pneumoniaе у крові:
- початок захворювання (IgM ще не встигли виробитися в достатній кількості),
- тривалий період після інфікування (понад два місяці).
Позитивний результат:
• Гостра інфекція, спричинена C.pneumoniae.
• Раніше перенесена інфекція, викликана C.pneumoniae.