Антитіла IgM до вірусу гепатиту С (АT IgM HCV)

У відповідь на потрапляння в організм людини сторонніх частинок, таких як віруси, імунна система виробляє імуноглобуліни захисні антитіла. Ці антитіла виявляють спеціальним аналізом методом ІФА, скринінговим дослідженням, що використовується для встановлення факту інфікування людини вірусом гепатиту С. 

Для гепатиту С всі антитіла містять абревіатуру anti-HCV, що означає проти вірусу гепатиту С.

Антитіла гепатиту С бувають двох класів - G і M, що в аналізах пишеться, як IgG і IgM (Ig - immunoglobulin (імуноглобулін) - це латинська назва антитіл). 

Anti-HCV total (anti-НСV, анти-hcv) — сумарні антитіла (класів IgG та IgM) до антигенів вірусу гепатиту C. Тест на визначення цих маркерів проводиться всім пацієнтам, коли хочуть перевірити, чи є у них гепатит С.

 Anti- HCV присутні як при гострому (вони можуть виявлятися вже з 4 - 6 тижні після інфікування), так і при хронічному гепатиті. Anti-HCV total Також зустрічаються у тих, хто перехворів на гепатит С і одужав самостійно. У таких людей цей маркер може виявлятися протягом 4 – 8 і більше років після одужання.

Тому позитивний аналіз на anti-HCV не є достатнім для встановлення діагноз. На тлі хронічної інфекції сумарні антитіла виявляються постійно, а після успішного лікування зберігаються тривалий час (насамперед за рахунок anti-HCV core IgG, про них написано нижче), при цьому їх титри поступово знижуються.

Anti-HCV IgM-антитіла IgM класу до антигенів вірусу гепатиту C. 

Anti-HCV IgM можуть визначатися в крові вже через 4-6 тижнів після інфікування, їх концентрація швидко досягає максимуму. Після завершення гострого процесу рівень IgM падає і може підвищуватися знову під час реактивації інфекції, тому прийнято вважати, що ці антитіла є ознакою гострої інфекції або хронічної з ознаками реактивації. 

При гострому гепатиті С тривале виявлення антитіл класу М є фактором, що прогнозує перехід захворювання в хронічну форму. 

Вважається, що виявлення anti-HCV IgM може відображати рівень віремії та активність гепатиту С, проте не завжди при реактивації ХВГС anti-HCV IgM виявляються. 

Також є випадки, коли при хронічному гепатиті С без реактивації виявляються anti-HCV IgM.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Первинна діагностика вірусного гепатиту С;

2. Тестування донорської крові;

3. Підготовка до оперативного втручання;

4. Підготовка до вагітності

5. Підвищення рівня АлАТ та АсАТ;

6. Парентеральні маніпуляції;

7. Незахищені статеві контакти, часта зміна статевих партнерів;

8. Внутрішньовенна наркоманія;

9. Холестаз.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Сироватка крові.

Стабільність проби: не більше 3 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 3 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати трохи більше одного разу.

Метод дослідження: ІФА (імуноферментний аналіз).

Аналізатор: Sinnowa ER-500.

Тест – система: EQUI.

Референсні значення (норма):

Негативний  <1.0;
Позитивний  > = 1.0.

Інтерпретація результатів:

Позитивний результат:

1. Гостра інфекція;

2. Хронічна інфекція із ознаками реактивації.

Негативний результат:

1. Гепатит С не виявлено;

2. Перші 4 – 6 тижнів інкубаційного періоду гепатиту С;

3. Хронічна інфекція.