1 Опис
Вірусний гепатит, викликаний вірусом гепатиту D, називається також "дельта-вірусний гепатит". Часто пацієнти заражаються одночасно вірусним гепатитом D та вірусним гепатитом В, або у пацієнта з хронічним вірусним гепатитом або носія вірусного гепатиту В виникає суперінфекція – зараження ще й вірусним гепатитом D.
Вірус гепатиту D дрібний, не має власної оболонки і використовує оболонку вірусу гепатиту В. Приналежність цього вірусу до якогось сімейства вірусів не визначено.
Джерело зараження - хворий на вірусний гепатит D або носій вірусу. Шляхи передачі такі самі, як і у вірусу гепатиту В — парентеральний, статевий, трансплацентарний (від матері до плода через плаценту). Найбільш схильні до захворювання діти дитячого віку, пацієнти з хронічним гепатитом В і носії вірусу гепатиту В.
Вірус гепатиту D здатний розмножуватися тільки в присутності вірусу гепатиту В, тому гостра дельта-інфекція протікає тільки в присутності вірусу гепатиту В. Перебіг вірусного гепатиту D схожий на перебіг вірусного гепатиту В, але при приєднанні дельта-вірусної інфекції перебіг хвороби обтяжується.
Захворювання виникає через 1,5-6 місяців після зараження. У пацієнта з'являється підвищення температури тіла до 38 градусів, слабкість, погіршення самопочуття, болі в суглобах, особливо великих, болі в печінці, нудота і блювання. У жовтяничному періоді зберігається підвищення температури тіла, біль у ділянці печінки та інші прояви захворювання посилюються. Можуть з'явитися висипання по типу алергічних. Збільшується селезінка.
Характерною ознакою приєднання до вірусного гепатиту B коінфекції є двофазний перебіг захворювання. Вважається, що перша хвиля загострення забезпечується розмноженням та виходом у кров вірусів гепатиту В, а друга – розмноженням та виходом вірусів гепатиту D. При приєднанні дельта-інфекції значно більше змінюються біохімічні показники крові: підвищується білірубін, печінкові ферменти. Період реконвалесценції іноді затягується. Хронізація процесу виникає у 4–7 % випадків.
З прогностичних міркувань всі хворі з хронічним гепатитом повинні обстежуватися на anti-HDV, особливо якщо відбувається загострення процесу. Сумарні антитіла до HDV виявляються в період розгорнутих проявів захворювання та визначаються у високих титрах як при гострій, так і при хронічній HDV-інфекції. У період реконвалесценції відбувається поступове зниження антитіл титру.
Детальніше
2 Основні показання до призначення аналізу
Основні показання до призначення аналізу:
1. Діагностика гострої інфекції та хронічного гепатиту D;
2. Діагностика після перенесеної інфекції гепатиту D;
3. Діагностика HDV-інфекції у осіб з підтвердженим гострим або хронічним гепатитом та носіїв HBsAg.
Детальніше
3 Підготовка пацієнта
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Детальніше
4 Матеріал
Матеріал: Сироватка крові.
Детальніше
5 Стабільність проби
Стабільність проби: не більше 3 діб при температурі 2-8 °C за умови відсутності мікробної контамінації і не більше 3 місяців при температурі -20 °C. Заморожувати трохи більше одного разу.
Детальніше
6 Метод
Метод дослідження: ІФА (імуноферментний аналіз).
Детальніше
7 Аналізатор
Аналізатор: Sinnowa ER-500.
Детальніше
8 Тест – система
Тест – система: EQUI.
Детальніше
9 Референсні значення
Референсні значення (норма):
<= 1 - Позитивний;
> 1 - Негативний.
Детальніше
10 Інтерпретація результатів
Інтерпретація результатів:
Позитивний результат:
1. Інфекція вірусом гепатиту D – поточна (гостра чи хронічна) чи мала місце у минулому;
2. Неспецифічна інтерференція сироватки, що дає позитивний результат (рідко).
Негативний результат:
1. Відсутність інфекції;
2. Ранній інкубаційний період;
3. Віддалені терміни після минулої інфекції (понад 1-2 роки);
4. У хворих з імунодефіцитом рівень антитіл може бути нижчим за визначений рівень.
Детальніше
