Аполіпопротеїни є білковими складовими частинами ліпопротеїнів.
Аполіпопротеїн A-1 є основним білковим компонентом ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ). ЛПВЩ синтезуються кишечником та печінкою. Вони переносять надлишок холестерину в клітинах від позапечінкової тканини та периферичних клітин до печінки. Крім того, аполіпопротеїн A-1 активізує фермент лецитин-холестерин-ацилтрансфераза (ЛХАТ), який каталізує естеріфікацію холестерину, тим самим посилюючи здатність ліпопротеїнів до перенесення ліпідів.
Концентрація аполіпопротеїну A1 підвищується при захворюваннях печінки, вагітності та в результаті прийому естрогену (наприклад, оральних контрацептивів).
Знижена концентрація аполіпопротеїну A1 спостерігається при спадковій ліпопротеїнемії (наприклад, при наявності танжерської хвороби), холестазі, сепсисі та атеросклерозі. Печінка також синтезує ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ), які в основному містять тригліцериди та холестерин. У присутності ліпопротеїнліпази тригліцериди гідролізуються та утворюються частки ЛПНЩ з підвищеною концентрацією холестерину.
Аполіпопротеїн B – це важливий компонент ЛПНЩ. Паралельне визначення концентрації аполіпопротеїну A-1/аполіпопротеїну B та розрахунок співвідношення аполіпопротеїну В аполіпопротеїну A-1 допомагають визначити порушення ліпідного обміну та ризики розвитку атеросклерозу або коронарної хвороби серця, що є прекрасним доповненням до традиційного визначення співвідношення ЛПВЩ-ЛПНЩ. Висока концентрація аполіпопротеїну A1 (ЛПВЩ) та низька концентрація аполіпопротеїну B (ЛПНЩ) найкраще відповідають низькому ризику розвитку цих захворювань.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Сироватка, плазма: Li-гепарин та K2-ЕДТА плазма.
Обмеження та інтерференція:
1. Рівень аполіпопротеїну А1 знижують анаболічні стероїди, андрогени, сечогінні;
2. Підвищують вміст аполіпопротеїну А1:
a. вагітність (аналіз на аполіпопротеїн А1 слід здавати щонайменше через 6 тижнів після народження дитини);
b. помірні дози алкоголю;
c. статини, фенобарбітал, фібрати, оральні контрацептиви, естрогени;
d. інтенсивне фізичне навантаження.
Стабільність проби:
1 добу за 15-25 °C7;
8 днів при 2-8 ° C7;
2 місяці при (-15)-(-25) °C.
Заморожувати лише один раз.
Метод: Імунонефелометричний.
Аналізатор: Собас С311.
Тест – система: APOAT, Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
Аполіпопротеїн А1, г/л | Ч: 1,04- 2,02 Ж: 1,08 – 2,25 |
Коефіцієнт перерахунку:
г/л х 35.7 = мкмоль/л;
г/л х 100 = мг/дл;
мг/дл х 0.01 = г/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Для оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань та їх ускладнень;
2. Для розрахунку аполіпопротеїн В/аполіпопротеїн А1 – коефіцієнта, який іноді використовується замість коефіцієнта атерогенності знову ж таки для оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань (разом з тестом на аполіпопротеїн В).
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
Підвищений рівень аполіпопротеїну A1 не має клінічного значення.
Його причинами можуть бути:
1. Спадкова схильність;
2. Алкоголізм;
3. Інтенсивне аеробне фізичне навантаження.
Зниження значення:
1. Зниження рівня аполіпопротеїну А1 може бути результатом різних спадкових захворювань (сімейна гіперліпідемія), що також призводить до зниження ХС ЛПВЩ. Як правило, у таких людей швидше прогресує атеросклероз;
2. Тяжке захворювання печінки;
3. Холестаз – застій жовчі, який може бути викликаний захворюванням печінки (гепатитом, цирозом) або камінням у жовчному міхурі;
4. Погано пролікований цукровий діабет;
5. Хронічне запалення нирок, що веде до нефротичного синдрому;
6. Хронічна ниркова недостатність.