Аполіпопротеїн В (Апо B)

Аполіпротеїни – це білкова складова ліпопротеїнів. Ліпопротеїни класифікуються відповідно до їх густини. 

Аполіпротеїн B - основна білкова складова ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). ЛПНП  синтезуються в кишечнику та печінці. Ці частки в основному містять тригліцериди та холестерин. У присутності ферменту ліпопротеїн ліпази, тригліцериди гідролізуються та утворюються ліпопротеїни низької щільності з високим вмістом холестерину. Приблизно третина цих частинок постачає холестерин клітини, решта дві третини метаболізуються в печінці. Захоплення частинок ліпопротеїнів низької щільності відбувається за допомогою певних рецепторів. 

Рівень ліпопротеїну збільшується при вагітності, гіперхолестеринемії, порушенні функції відповідних рецепторів, гіперліпемії, обструкції жовчовивідних шляхів і нефротичному синдромі. Рівень аполіпротеїну В знижується при захворюваннях печінки, А-В-ліпопротеїнемії, сепсисі та лікування естрогенами.

Спільне визначення аполіпротеїну А-1 та аполіпротеїну B, а також розрахунок відношення аполіпротеїн B: аполіпротеїн А-1 може відображати порушення ліпідного обміну та ризик розвитку атеросклерозу та коронарної хвороби серця, що є гарним доповненням до класичного визначення холестеролу у ХЛВЩ/ХЛНЩ. Високий рівень аполіпротеїну А-1 (ХЛНЩ) та низький рівень аполіпротеїну В (ХЛНЩ) найкраще корелюють із низьким ризиком цих захворювань.

Підготовка пацієнта: Здача крові натще.

Матеріал: Сироватка, плазма: Li-гепарин та K2-ЕДТА плазма.

Обмеження та інтерференція:

Рівень аполіпопротеїну підвищують:

1. Вагітність (аналіз на аполіпопротеїн B слід здавати щонайменше через 6 тижнів після народження дитини);
2. Куріння;
3. Ожиріння;
4. Малорухливий спосіб життя;
5. Анаболічні стероїди, андрогени, сечогінні;
6. Багата насиченими жирами та холестеролом їжа.

Рівень аполіпопротеїну B знижують:

1. Тривале голодування;
2. Інтенсивне фізичне навантаження;
3. Статини, фенобарбітал, фібрати, оральні контрацептиви, тироксин, естрогени;
4. Дієта з низьким вмістом холестеролу та насичених жирних кислот та високим вмістом поліненасичених жирних кислот.

Стабільність проби:

Зразки повинні бути свіжими, що зберігалися максимально протягом тижня при +2 +8ºС або замороженими при - 20ºС.
Уникайте повторного заморожування.

Метод: Імунотурбідиметричний.

Аналізатор: Собас С311.

Тест – система: APOBT, Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма):

Коефіцієнт перерахунку:

г/л х 1,95 = мкмоль/л;
г/л х 100 = мг/дл;
мг/дл х 0.01 = г/л.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Для оцінки ризику розвитку атеросклерозу;
2. Разом з аполіпопротеїном А1 (він відображає рівень ХС ЛПВЩ – «хорошого» холестеролу) для розрахунку аполіпопротеїн В/аполіпопротеїн А1 — співвідношення, яке іноді використовується замість коефіцієнта атерогенності для оцінки ризику розвитку серцево-судинної системи.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

1. Сімейна гіперхолестеролемія;
2. Некомпенсований цукровий діабет;
3. Гіпотиреоз – знижена функція щитовидної залози;
4. Тяжке захворювання печінки;
5. Холестаз – застій жовчі, який може бути викликаний захворюванням печінки (гепатитом, цирозом) або камінням у жовчному міхурі;
6. Хронічне запалення нирок, що веде до нефротичного синдрому;
7. Хронічна ниркова недостатність.

Зниження значення:
1. Абеталіпопротеїнемія – рідкісне генетично обумовлене захворювання, яке пов'язане з пригніченням утворення аполіпопротеїну В, внаслідок чого знижується вміст ЛПНЩ та ЛПДНЩ;
2. Спадкова схильність;
3. Гіпертиреоз – підвищення функції щитовидної залози;
4. Порушення всмоктування у кишечнику;
5. Запальні захворювання суглобів;
6. Гострі захворювання, гострі інфекції.

Важливі зауваження:

1. Аполіпопротеїни відносяться до білків гострої фази, тому підвищуються при різних гострих захворюваннях;
2. Для визначення ступеня атерогенності ліпідів, що містяться в крові, також використовується такий показник, як коефіцієнт атерогенності.