Білірубін і його фракції

Загальний білірубін є жовтим ендогенним пігментом, що утворюється в результаті розпаду гемоглобіну, міоглобіну та цитохромів, і представлений у вигляді двох фракцій: прямого та непрямого білірубіну.

Фракційний білірубін є важливим лабораторним маркером для оцінки стану печінки та діагностики різних патологій. Він складається з двох фракцій: прямого (кон’югованого) та непрямого (некон’югованого) білірубіну. Прямий білірубін утворюється в печінці шляхом з’єднання непрямого білірубіну з глюкуроновою кислотою, що робить його водорозчинним і дозволяє легко виводитися з організму через жовч. Непрямий білірубін, навпаки, є жиророзчинним і може накопичуватися в тканинах, викликаючи жовте фарбування шкіри та слизових оболонок. Підвищення рівня будь-якої з цих фракцій може свідчити про різні захворювання, включаючи гепатити, цироз, жовчнокам’яну хворобу та гемолітичну анемію. Таким чином, аналіз фракційного білірубіну є ключовим компонентом печінкових проб і надає лікарям важливу інформацію для точної діагностики та ефективного лікування.

Загальний білірубін є важливим показником у діагностиці функціонального стану печінки та жовчних шляхів. Прямий білірубін означає проблеми з виведенням жовчі, тоді як підвищення непрямого може вказувати на інтенсивний розпад еритроцитів або інші порушення.

Показання до аналізу:

Аналіз потрібний за наявності симптоматики захворювань крові, печінки та жовчних протоків, при жовтяниці у новонародженого, при підозрі на вірусний гепатит та для оцінки результативності лікування.

Визначення рівня загального білірубіну і його фракцій потрібно для:

• діагностики захворювань крові, за яких відбувається посилене руйнування гемоглобіну (гемолітичні анемії);
• діагностики патології печінки;
• встановлення нормальної прохідності жовчних шляхів;
• фізіологічної та гемолітичної жовтяниці новонароджених;
• диференціального діагнозу жовтяниці;
• контроля ефективності терапії.

Також аналіз може використовуватися при діагностиці захворювань підшлункової залози та інших органів, побічно пов'язаних із процесом жовчовиділення.

Правила підготовки:

• аналіз здається в ранковий час натще, перед здаванням не приймати їжу протягом 8-14 годин, пити тільки чисту воду;
• виключити алкоголь, каву та чай;
• не курити перед здаванням крові хоча б за півгодини;
• напередодні виключити жирне, гостре, смажене та солоне;
• постаратися уникати стресу та фізичних навантажень (спортивних тренувань).

Підвищений рівень:

• Хвороби крові (гемолітична анемія, малярія, аутоімунні анемії),
• Ураження печінкових клітин вірусами, токсинами, пухлиною,
• Жировий гепатоз,
• Цироз,
• Фізіологічна жовтяниця після народження,
• Гемолітична хвороба новонароджених внаслідок резус-конфлікту,
• Механічне стиснення жовчних шляхів (каменем, пухлинами, збільшеною головкою підшлункової залози),
• Спадкові порушення обміну речовин (рідкісні хвороби, при яких збільшується саме білірубін прямої фракції),
• Ферментопатії вродженого характеру (синдром Жильбера та інші)
• Прийом гепатотоксичних ліків.

Знижений рівень:

• У недоношених дітей, чия печінка не досить зріла,
• При анеміях, причиною яких не є гемоліз,
• Якщо зразок піддався впливу ультрафіолетового опромінення.

Матеріал: Сироватка крові.

Метод: Колориметричний.

Аналізатор: Cobas с311.

Тест система: BILT3, BILD2Roche Diagnostics (Німеччина).

Одиниці вимірювання: Мкмоль/л.

Референтні значення:

Білірубін прямий: 0 - 5мкмоль/л,

Білірубін непрямий: 0 - 15,5мкмоль/л.

Білірубін загальний: