Андрогенний гормон надниркових залоз. Рівень цього гормону є інформативним маркером функції андроген-синтетичної активності надниркових залоз. Не виявляє помітних добових коливань та має низьку швидкість кліренсу.
ДГЕА-С стероїдний гормон, що синтезується з попередника холестеролу в сітчастій зоні та широкій фасції кори надниркових залоз. Крім диференціальної діагностики гірсутизму та вірилізму показанням для призначення цього тесту є всі форми андрогенізації, гіперпролактинемії, синдрому полікістозних яєчників, а також виключення всіх андроген-продукуючих пухлин кори надниркових залоз.
ДГЕА-С проявляє дуже слабку андрогенну активність, але в процесі обміну речовин може перетворюватися на більш активні андрогени, андростендіон та тестостерон, які можуть стати безпосередньою причиною гірсутизму та вірилізму.
Починаючи з 7-річного віку, спостерігається підвищення рівня ДГЕА-С, концентрація якого поступово знижується після 30 років. Клінічне значення мають лише підвищені концентрації ДГЕА-С, за його надмірну продукцію можуть відповідати й інші фактори, наприклад, генетичні дефекти білків кори надниркових залоз (адреногенітальний синдром), гіперплазія кори надниркових залоз, а також пухлини, які продукують андроген.
ДГЕА-С досить сильно пов'язаний з альбуміном, лише невелика частина його не пов'язана з білком, і, ймовірно, зовсім не зв'язується глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ).
Внаслідок високої концентрації та низької міждобової та внутрішньодобової варіабельності ДГЕА-С є чудовим індикатором продукції андрогену корою надниркових залоз. Поряд із тестостероном, аналіз на ДГЕА-С є кращим методом для початкових скринінгових тестів з метою визначити, чи підвищені рівні андрогену при гірсутизмі. Приблизно 84% жінок страждають на гірсутизм з підвищеним рівнем андрогену.
Основною метою цього аналізу є виключення наявності андроген-продукуючих пухлин (кори надниркових залоз або яєчників).
Під час вагітності виробляється корою надниркових залоз матері та плода і служить попередником для синтезу естрогенів плаценти. Його рівень підвищується в період статевого дозрівання, та помірно знижується в період виходу людни з репродуктивного віку. Під час вагітності рівень цього гормону також знижується.
У яєчниках синтезу ДГЕА-сульфату не відбувається (тому тест призначають для визначення джерела гіперандрогенемії в організмі жінки).
Підготовка пацієнта: Напередодні дослідження виключити фізичні навантаження (спортивні тренування) та куріння.
Обмеження:
У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти.
Медикаменти:
Підвищують: Кломіфен, даназол, кортикотропін.
Знижують: Дексаметазон, кортикостероїди, карбамазепін, тестостерон.
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем. Li-, Na-, NH-гепарин, K3-ЕДТА плазма, плазма з цитратом натрію та фторидом натрію/оксалатом калію.
Стабільність проби: 2 дні при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі - 20 °C. Заморожувати лише один раз.
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Аналізатор: Сobas e411.
Тест – система: DHEA-S Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
ДГЕА, мкмоль/л | Чоловіки: 10 – 14 років | 0,66 – 6,7 |
15 – 19 років | 1,91 – 13,4 | |
20 – 24 роки | 5,73 – 13,4 | |
25 – 34 роки | 4,34– 12,2 | |
35 – 44 роки | 2,41– 11,6 | |
45 – 54 роки | 1,2 – 8,98 | |
55 – 64 роки | 1,4 – 8,01 | |
65 – 74 роки | 0,91 – 6,76 | |
> 75 років | 0,44 – 3,34 | |
Жінки: 10 – 14 років | 0,92 — 7,6 | |
15 – 19 років | 1,77 — 9,99 | |
20 – 24 роки | 4,02 — 11 | |
25 – 34 роки | 2,68 — 9,23 | |
35 – 44 роки | 1,65 – 9,15 | |
45 – 54 роки | 0,96 – 6,95 | |
55 – 64 роки | 0,51 – 5,56 | |
65 – 74 роки | 0,26 – 6,68 | |
> 75 років | 0,33 – 4,18 | |
Діти: до 1 тижня | 2,93 – 16,5 | |
1 – 4 тижня | 0,86 – 11,7 | |
1 місяць– 1 рік | 0,09 – 3,35 | |
1 – 4 роки | 0,01 – 0,53 | |
5 – 9 років | 0,08 – 2,31 |
Коефіцієнти перерахунку:
мкмоль/л x 36.846 = мкг/дл;
мкг/дл x 0.02714 = мкмоль;
мкг/дл x 0.01 = мкг/мл.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Адреногенітальний синдром;
2. Пухлини кори надниркових залоз;
3. Ектопічні АКТГ- продукуючі пухлини;
4. Звичне невиношування;
5. Гіпотрофія плода;
6. Діагностика стану фето-плацентарного комплексу з 12 – 15 тижнів вагітності.
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня:
1. Адреногенітальний синдром;
2. Пухлини кори надниркових залоз;
3. Ектопічні АКТГ-продукуючі пухлини;
4. Хвороба Кушинга (гіпоталамо-гіпофізарний);
5. Фето-плацентарна недостатність;
6. Гірсутизм жінок (при нормальному показнику захворювання не пов'язане з патологією надниркових залоз);
7. Загроза внутрішньоутробної загибелі плода.
Зниження рівня:
1. Гіпоплазія надниркових залоз плода (концентрація у крові вагітної жінки);
2. Внутрішньоутробна інфекція;
3. Прийом таких препаратів, як гестагени.