Дослідження калу на приховану кров (якісне виявлення гемоглобіну людської крові)

Аналіз калу на приховану кров є вкрай важливим лабораторним дослідженням при діагностиці прихованих кровотеч із різних відділів ШКТ. Такі кровотечі – один із ранніх симптомів цілого ряду важких захворювань ШКТ, у тому числі онкологічних. При прихованій кровотечі, навіть тривалий час, визначити наявність крові в калі як візуально, так і мікроскопічно дуже важко.

При сильних кровотечах із різних відділів ШКТ кров настільки змінює зовнішній вигляд калу, що її наявність часто можна визначити візуально. Якщо кровотеча з нижніх відділів кишечника (товста кишка, пряма кишка), то кров буде червоного кольору, можливо у вигляді згустків або домішок. Якщо ж джерело кровотечі у верхніх відділах ШКТ, то кал перетворюється на чорний, "дьогтеподібний" за рахунок взаємодії крові та ферментів ШКТ. Як правило, якщо є візуальні ознаки шлунково-кишкового тракту, то ситуація гостра і вимагає екстрених заходів (невідкладної допомоги).

Однак при менш виражених порушеннях цілісності слизової оболонки шлунково-кишкового тракту колір та консистенція калу не змінюються, але еритроцити в калі будуть видно при мікроскопічному дослідженні. Якщо мікроскопічно еритроцити не видно, а підозра на приховану кровотечу є, в такому випадку і потрібен аналіз калу на приховану кров. Це дослідження здійснюється за допомогою вимірювання кількості зміненого гемоглобіну (а не самих еритроцитів).

Позитивна реакція калу на приховану кров означає, що у людини є хвороби шлунково-кишкового тракту, що викликають порушення цілісності слизової оболонки, коли в просвіт шлунка або кишки виділяється невелика кількість крові. Це може відбуватися при виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, неспецифічному виразковому коліті, хворобах Крона, поліпах, інвазіях гельмінтами. Так як пухлини, первинні та метастатичні, викликають ураження слизової шлунково-кишкового тракту навіть при незначних розмірах, дослідження використовується на першому етапі виявлення пухлин шлунково-кишкового тракту. Особливо важливо визначення прихованої крові при діагностиці раку товстої кишки, оскільки саме при пухлинах в даному відділі кишечника прихована кровотеча починається на ранніх стадіях.

Кров у калі може виявлятися і при носових кровотечах, кровотечах з ясен та глотки, у хворих з варикозно-розширеними венами стравоходу, ерозивним езофагітом, при геморої та інших захворюваннях, тому необхідно обов'язково враховувати це при оцінці результатів аналізу.

Достовірність аналізу є найбільш високою при його повторному проведенні. Негативні результати тесту не виключають можливої наявності у пацієнта ерозивно-виразкового або пухлинного ураження ШКТ. Важливо, що результати повинні оцінюватися в комплексі з іншими інструментальними та лабораторними дослідженнями, оскільки власними силами не можуть бути єдиним критерієм для встановлення діагнозу.

Підготовка пацієнта:

• Виключити з раціону м'ясо, рибу, зелені овочі, томати протягом 72 годин до дослідження. Вживання в їжу певних продуктів і препаратів, що забарвлюють стілець, дає хибно-позитивну реакцію.

• Виключити прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, масел, обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника та на забарвлення калу (заліза, вісмуту) протягом 72 годин до збору калу.

• Дослідження проводити до виконання ректороманоскопії та інших діагностичних маніпуляцій у ділянці кишечника та шлунка.

• Рекомендується здати аналіз не раніше ніж через тиждень після ФГДС.

• Тимчасово відкласти аналіз необхідно до усунення наступних факторів – стоматит, пародонтоз, носова кровотеча, менструація, диспепсія, гематурія, загострення геморою, нещодавно проведена колоноскопія або ректороманоскопія, оскільки вони з ймовірністю можуть призвести до спотворення результатів дослідження.

Порушення правил збирання біоматеріалу може вплинути на результат тесту.

Матеріал: Кал.

Метод дослідження: Імунохроматографія.

Одиниці виміру: Якісний тест (позитивний/негативний).

Тест-система: ECOTEST (FOB).

Основні показання до призначення аналізу:

• Діагностика захворювань ШКТ, що супроводжуються порушеннями цілісності слизової оболонки (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, первинні та метастатичні пухлини стравоходу, шлунка, товстого та тонкого кишечника, дуоденального сосочка, туберкульоз кишечника, неспецифічний виразковий коліт);

• оцінка ступеня пошкодження слизової оболонки ШКТ;

• оцінка адекватності терапії виразкової хвороби шлунка, НЯК, хвороби Крона, туберкульозу кишківника;

• оцінка тяжкості захворювання ШКТ та його прогнозу.

Референсні значення: Негативний (не виявлено).

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

Причини позитивного результату:

• виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;

• неспецифічний виразковий коліт чи хвороба Крона;

• ерозивний езофагіт;

• розширення вен стравоходу при цирозі печінки або тромбофлебіті селезінкової вени;

• колоректальний рак;

• первинні та метастатичні пухлини стравоходу, шлунка, кишечника;

• туберкульоз кишківника;

• гельмінтози, що травмують стінку кишечника;

• хвороба Рандю – Ослера;

• носові кровотечі;

• стоматити, пародонтоз;

• геморой.

Негативний результат не є діагностично значущим.