Еритропоетин /P

Еритропоетин – гормон, що в основному виробляється у нирках. Він вивільняється у кровотік у відповідь на кисневе голодування (гіпоксію). Еритропоетин потрапляє в кістковий мозок, де починає стимулювати перетворення стовбурових клітин на еритроцити. Еритроцити містять гемоглобін – білок, який здатний переносити кисень від легень до органів та тканин. У нормі термін життя еритроцитів становить близько 120 днів, вони мають однакові розміри та форму. Організм намагається підтримувати приблизно однакову кількість циркулюючих еритроцитів. При порушенні балансу між утворенням та руйнуванням еритроцитів розвивається анемія. Якщо в кістковому мозку утворюється дуже мало еритроцитів або занадто багато втрачається через крововтрату або руйнування (гемолізу), викликаного ненормальними розмірами, формою, функцією еритроцитів або іншими причинами, то кількість кисню, що переноситься до органів, зменшується. У відповідь ниркою виробляється еритропоетин, який потім кров'ю доставляється у кістковий мозок, де стимулює утворення еритроцитів. На виробництво еритроцитів впливає робота кісткового мозку, вживання достатньої кількості заліза, вітаміну B12 та фолієвої кислоти з їжею, а також утворення еритропоетину та здатність кісткового мозку відповідати на відповідні кількості цього гормону. Вироблення еритропоетину залежить від ступеня тяжкості кисневого голодування та від здатності нирок виробляти гормон. Він активний у крові нетривалий час, а потім виводиться із сечею. Щойно кількість еритроцитів після дефіциту підвищується, нирки починають виробляти менше еритропоетину. Однак якщо вони пошкоджені та/або не можуть створювати достатньої кількості еритропоетину або якщо кістковий мозок не реагує адекватно на достатню кількість еритропоетину, то може розвинутися анемія. При утворенні доброякісних або злоякісних пухлин нирок (чи інших органів) виробляється надмірна кількість еритропоетину, через що виникає дуже багато еритроцитів – розвивається поліцитемія. Це призводить до збільшення циркулюючого об'єму крові, підвищення її в'язкості та артеріального тиску.

Метод: Хемілюмінесцентний метод.

Матеріал: Венозна кров.

Референсні значення (норма): 3.7-19.4 мОд/мл.

Інтерпретація результатів:

Якщо рівень еритропоетину у пацієнта підвищений і в той же час кількість еритроцитів знижено - він страждає на анемію, викликану, швидше за все, пригніченням функції кісткового мозку. Якщо ж при анемії рівень даного гормону знижений або в нормі, то, очевидно, нирки виробляють недостатню кількість цього гормону. Підвищена кількість еритроцитів і еритропоетину з великою ймовірністю вказує на виробництво надмірної кількості еритропоетину (нирками або іншим органом). Якщо кількість еритроцитів збільшено, а еритропоетин в нормі або знижений, ймовірно, що поліцитемія не пов'язана з виробленням еритропоетину. Причини підвищення рівня еритропоетину. 

Допустиме підвищення еритропоетину відзначається в наступних ситуаціях:

• залізодефіцитні анемії,
• анемії з дуже низьким рівнем гемоглобіну,
• мієлодиспластичний синдром і інші онкологічні захворювання кісткового мозку, що призводять до пригнічення його функції,
• наслідки хіміотерапії,
• підвищення еритроцитів, викликане кисневим голодуванням (наприклад, при захворюваннях легенів або знаходженні на великій висоті),
• вагітність.

Надмірно високий рівень еритропоетину може бути викликаний:

• кістою нирок,
• реакцією відторгнення ниркового трансплантата,
• аденокарциномою нирки,
• феохромоцитомою - доброякісною пухлиною, що виявляється періодичними піковими підйомами артеріального тиску,
• пухлиною мозочка,
• полікістозній хворобою нирок,
• пухлинами інших органів (яєчників, яєчок, грудей і ін.).

Причини зниження рівня еритропоетину. Прийнятне зниження еритропоетину відбувається при:

• ревматоїдному артриті,
• множинній мієломі.

Причини надмірно низького рівня еритропоетину:

• первинна поліцитемія - надлишкова продукція еритроцитів, викликана розростанням тканини кісткового мозку,
• трансплантація кісткового мозку 3-4-тижневої давності,
• хронічна ниркова недостатність.