Гаммаглутамілтрансфераза (ГГТ)

Y-глутамілтрансфераза використовується при діагностиці та контролі гепатобіліарних захворювань.  Ферментативна активність ГГТ часто є єдиним параметром, чиє значення при контролі таких захворювань зростає, вона також відома як один з найбільш чутливих індикаторів. γ-глутамілтрансфераза також є чутливим тестом для скринінгу прихованого алкоголізму. Підвищення активності ГГТ виявляється у сироватці пацієнтів, які тривалий час приймають фенобарбітал та фентоїн.

Підготовка до аналізів: Натщесерце (8-12 годин голодування), для дітей  до двох років можливе голодування протягом 3-4 годин.

Матеріал: Кров (сироватка) збір проводитися з використанням вакутайнера з гелем або активатором згортання.  Проби, які містять осад, необхідно центрифугувати перед виконанням дослідження.

Обмеження: 

Іктеричність: Не має значного впливу на результати аж до значення 50 індексу I для кон'югованого та 20 для некон'югованого білірубіну.

Гемоліз: Не надає значного впливу на результати навіть до значення 200 індексу Н.

Ліпемія (хільоз): Не має значного впливу на результати аж до значення 1500 індексу L, у терапевтичних дозах не має значного впливу на результати.

У поодиноких випадках гаммапатія певного типу IgM (хвороба Вальденстрема – макроглобулінемія) може призвести до отримання некоректних результатів. Оцінка отриманих результатів дослідження з діагностичною метою повинна проводитися з урахуванням історії хвороби пацієнта, результатів клінічного обстеження та інших даних.

Підвищення активності ГГТ виявляється у сироватці пацієнтів, які тривалий час приймають фенобарбітал і фентоїн, а також етанол, пероральні контрацептиви, стрептокіназу. 

Зниження: Підвищений тироксин.

Стабільність проби: 7 днів при 2-8 °C, один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.

Метод: Ферментативно - колориметричний.

Аналізатор: Сobas С311.

Тест – система: Roche Diagnostics (Німеччина).

Референсні значення (норма):

Коефіцієнт перерахунку: Од/л х 0,0167 = мkat/л.

Основні показання до призначення аналізу:

1. Діагностика захворювань печінки;

2. Диференціальний діагноз захворювань жовчовивідних шляхів (з явищами обструкції) та підшлункової залози;

3. Спостереження за динамікою та лікуванням вірусних гепатитів;

4. Диференціальна діагностика між гемолітичною та печінковою жовтяницею;

5. Обстеження донорів.

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

1. Внутрішньо-та позапечінковий холестаз (наприклад, механічна жовтяниця при пухлинах печінки, при холангіті, обструктивному холециститі);

2. Гострий вірусний гепатит, токсична, радіаційна поразка печінки (ГГТ дає можливість ранньої діагностики);

3. Гострі та хронічні панкреатити;

4. Рак підшлункової залози, простати, гепатоми;

5. Прийом гепатотоксичних препаратів (барбітурати, фенітоїн, рифампіцин, цефалоспорини, естрогени, оральні контрацептиви, ацетоамінофен);

6. Алкоголізм;

7. Патологія нирок (загострення хронічних гломеруло- та пієлонефриту);

8. Хронічний гепатит.