Інгібін В (INH B) /P

Інгібін В, також відомий як інгібітор секреції фолікулостимулюючого гормону, являє собою біологічно активний глікопротеїн, що синтезується у фолікулах яєчників та насіннєвих канальцях яєчок. Цей гормон є важливим маркером репродуктивної функції як у чоловіків, так і у жінок, а також може грати роль діагностики пухлин яєчників.

Інгібін являє собою глікопротеїн, синтезований клітинами Сертолі в насіннєвих канальцях яєчок у чоловіків і гранульозними клітинами фолікулів яєчників у жінок. Цей гормон належить до суперродини трансформуючого фактора росту В. Його активна форма складається з альфа- та бета-субодиниць, об'єднаних дисульфідними зв'язками. Інгібін виконує регуляторні функції шляхом пригнічення утворення фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) в гіпофізі за принципом негативного зворотного зв'язку. Крім того, гормон має місцеву паракрінну дію в яєчках і яєчниках.

В організмі жінок інгібін синтезується антральними фолікулами яєчників. Рівень гормону у дівчаток підвищується принаймні статевого дозрівання і має значення у діагностиці передчасного статевого дозрівання, соціальній та оцінці зрілості статевих залоз. Концентрація інгібіну У жінок змінюється залежно від менструального циклу, досягаючи максимуму в середині фолікулінової фази. Рівень гормону також піднімається під час овуляції. З віком, зі зменшенням кількості фолікулів у яєчнику, синтез інгібіну знижується, що може вказувати на наближення менопаузи.

У чоловічому організмі інгібін В регулює секрецію ФСГ і служить первинним маркером сперматогенезу та функції клітин Сертолі. Рівень інгібіну залишається на відносно стабільному рівні і пропорційний обсягу тканини яєчок і щільності сперми. Знижені концентрації інгібіну можуть бути виявлені у чоловіків з порушеним сперматогенезом.

Визначення рівня інгібіну може бути корисним інструментом у дослідженні оваріального резерву у жінок і сперматогенезу у чоловіків. Цей аналіз може використовуватися для оцінки можливості нормальної вагітності у жінок більш зрілого віку та для прогнозування результативності допоміжних репродуктивних технологій.

Підготовка пацієнта:

• Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження.

• Не їсти протягом 2-3 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.

• Виключити (за згодою з лікарем) прийом естрогенів, андрогенів протягом 48 годин до дослідження.

• Дослідження рекомендується проводити на 3-4 день менструального циклу.

• Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 30 хвилин до дослідження.

• Не курити протягом 3 годин до дослідження.

Матеріал: Венозна кров.

Метод дослідження: Імуноферментний аналіз (ІФА).

Одиниці виміру: Пг/мл (пікограм на мілілітр).

Основні показання до призначення аналізу:

• При підозрі на гранульозоклітинний або муцинозний рак яєчників.

• До, під час та після лікування новоутворень яєчників.

• При передчасному дозріванні (або його затримці).

• При порушеннях сперматогенезу у чоловіків.

• При безплідді у чоловіків та жінок.

• При аномаліях розвитку статевих залоз хлопчики.

• При плануванні штучного запліднення.

• При неоднозначних статевих ознаках у дітей (аналіз може бути призначений у комплексі з визначенням рівня інших статевих гормонів та інструментальними методами діагностики).

Референсні значення:

Інтерпретація результатів:

Підвищення значення:

У жінок:

• гранульозоклітинна пухлина яєчників (у 89-100% випадків із підвищенням кількості інгібіну В у 60 і більше разів);

• муцинозна пухлина яєчників (у 55-60% випадків);

• немуцинозні епітеліальні пухлини яєчників (15-35%);

• синдром гіперстимуляції яєчників.

Зниження значення:

У жінок:

• вікове зниження оваріального резерву та функції яєчників;

• передчасне виснаження яєчників;

• менопауза;

• видалення яєчників (оваріоектомія);

• протипухлинна хіміотерапія;

• анорексія.

У чоловіків:

• анорхія;

• порушення сперматогенезу;

• гіпогонадизм (недорозвинення статевих залоз);

• наслідки опромінення, впливу токсичних та інфекційних агентів.