У тканинах людини виявлено два різні ферменти цього типу: ацетилхолінестераза («справжня» холінестераза), яка переважно знаходиться в нервовій тканині, скелетних м'язах і в низькій концентрації в еритроцитах; і сироваткова, або псевдохолінестераза, яка поширена, присутня в печінці, підшлунковій залозі, секретується печінкою в кров. Сироваткова ХЕ є ферментом, що каталізує реакцію гідролізу ацетилхоліну.
Визначення активності холінестерази в сироватці становить найбільший клінічний інтерес для діагностики отруєних фосфорорганічними отруйними речовинами та інсектицидами, а також як показник стану білково-синтезуючої функції печінки та виявлення атипових варіантів ферменту (дибукаїн-резистентна).
Отруєння фосфорорганічними речовинами та інсектицидами супроводжуються вираженим зниженням активності холінестерази.
Активність холінестерази найбільш різко знижується при тяжких хронічних захворюваннях печінки, особливо при цирозі. Значне зниження активності холінестерази спостерігається при поширених бластоматозних ураженнях печінки. У початкових стадіях обтураційної жовтяниці зниження активності холінестерази трапляється вкрай рідко.
Підготовка пацієнта: Здача крові натщесерце.
Матеріал: Венозна кров.
Метод: Колориметричний.
Аналізатор: Собас С311.
Тест – система: CHE2 Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма): 5320 - 12920 ОД/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Діагностика можливого отруєння фосфорорганічними інсектицидами;
2. Оцінка функцій печінки при печінковій патології (діагностика та моніторинг);
3. Виявлення атипових форм ферменту з метою оцінки ризику ускладнень при хірургічних втручаннях із застосуванням міорелаксантів.
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. Гіперліпопротеїнемія IV типу;
2. Нефротична та змішана форми гломерулонефриту (втрата білка із сечею);
3. Ожиріння, у тому числі при цукровому діабеті;
4. Психоз;
5. Рак молочної залози.
Зниження значення:
1. М'язова дистрофія;
2. Дерматоміозит;
3. Генетичні варіанти холінестерази;
4. Печінкова патологія: цироз, гепатит, метастатичний рак печінки, застійна печінка при серцевій недостатності (низька активність вказує на тяжкий перебіг хвороби і є поганою прогностичною ознакою);
5. Гостра чи хронічна інтоксикація фосфорорганічними інсектицидами (хлорофос, дихлофос);
6. Інфаркт міокарда;
7. Легенева емболія;
8. Онкологічні захворювання (ракова кахексія);
9. Плазмаферез;
10. Пізній термін вагітності;
11. Синдром мальабсорбції;
12. Стан після хірургічного втручання із застосуванням міорелаксантів.
13. Застосування деяких лікарських засобів (наприклад, оральні контрацептиви, анаболічні стероїди, глюкокортикоїди, циметидин, циклофосфамід та ін.);
14. Ексфоліативний дерматит.