Креатин – це кінцевий продукт обміну білків в організмі теплокровних тварин та людини. Креатинін утворюється в м'язах і виділяється в кров, беручи участь в енергетичному обміні м'язової та інших тканин. З організму він виводиться нирками із сечею, тому концентрація креатиніну в плазмі є важливим показником функції нирок.
Кліренс креатиніну (від англ. "clearance" – "очищення") визначає кількість крові, яку нирки здатні очистити від креатиніну за одну хвилину. Цей показник залежить як від фільтраційної здатності нирок, і від швидкості кровотоку у яких. Концентрація креатиніну в сироватці є хорошим маркером для оцінки функції нирок, оскільки його синтез відбувається зі стабільною швидкістю.
Зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) свідчить про пошкодження чи захворювання нирок, і навіть уповільнення кровотоку. Кліренс креатиніну – це метод оцінки очисної функції нирок, що базується на вимірі швидкості очищення крові від креатиніну. При нормальній функції нирок креатинін виводиться в сечу лише шляхом фільтрації та проходження через нирковий апарат.
Концентрація креатиніну у сироватці крові залежить від м'язової маси, яка, у свою чергу, залежить від статі та віку людини. Фактори, такі як вживання білків, фізична активність та медикаменти, можуть впливати на рівень креатиніну, але не на показник ШКФ.
Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ), об'єм крові, що фільтрується ниркою за хвилину, є найкращим інтегральним показником функції нирок; вона виявляється у мл/хв. Так як нормальна ШКФ збільшується зі зростанням маси тіла, зазвичай застосовується коефіцієнт корекції на площу поверхні тіла. Така корекція необхідна для порівняння ШКФ пацієнта з нормою та визначення різних стадій хронічної хвороби нирок. Враховуючи, що середня площа поверхні тіла в нормі становить 1,73 м2 коефіцієнт корекції становить 1,73/площі поверхні тіла хворого; скориговані результати ШКФ у цьому випадку виражаються в мл/хв/1,73 м2.
Нормальна ШКФ у молодих здорових дорослих людей становить близько 120-130 мл/хв/1,73 м2 і знижується з віком приблизно до 75 мл/хв/1,73 м2 у віці 70 років. Хронічна хвороба нирок визначається зниженням ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 протягом >3 місяців. Стандартом у вимірі ШКФ є кліренс інуліну. Інулін не реабсорбується і секретується нирковими канальцями і тому є ідеальним маркером для оцінки функції нирок. Проте кількісне визначення технічно складно і тому використовується в основному в рамках наукових досліджень. ШКФ більш точно оцінюється шляхом комбінованої формули CKD-EPI на основі креатиніну та цистатину С, ніж за допомогою рівнянь, в яких використовуються тільки креатинін або цистатин С.
Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) - це інтегральний показник функції нирок, що визначає об'єм крові, який нирки здатні фільтрувати за одну хвилину. Зазвичай вона виявляється у мл/хв. Враховуючи, що нормальна ШКФ залежить від маси тіла, часто використовується коефіцієнт корекції на площу поверхні тіла для порівняння результатів пацієнта з нормою та визначення ступеня хронічної хвороби нирок. Для цього застосовується формула де коефіцієнт корекції розраховується як відношення 1,73 до площі поверхні тіла пацієнта, вираженої в квадратних метрах. Кориговані результати ШКФ тоді виражаються в мл/хв/1,73 м².
Нормальна ШКФ у молодих здорових дорослих становить близько 120-130 мл/хв/1,73 м2 і зменшується з віком, досягаючи приблизно 75 мл/хв/1,73 м2 до 70 років. Діагноз хронічної хвороби нирок встановлюється при зниженні ШКФ <60 мл/хв/1,73 м² протягом 3 місяців. Стандартним методом вимірювання ШКФ є кліренс інуліну. Інулін не піддається реабсорбції або секреції нирковими канальцями, тому ідеально підходить для оцінки функції нирок. Проте його кількісне визначення технічно складно і зазвичай використовується лише в наукових дослідженнях. ШКФ більш точно оцінюється з використанням комбінованої формули CKD-EPI, заснованої на креатиніні та цистатині C, ніж при використанні рівнянь, які залежать тільки від креатиніну або цистатину C.
Креатинін утворюється в м'язовій тканині в постійному режимі метаболізму і проходить вільну фільтрацію через ниркові клубочки, а також виділяється епітелієм ниркових канальців. Оскільки деяка кількість креатиніну також виділяється шляхом секреції, оцінка кліренсу креатиніну (CrCl) може призвести до підвищених значень швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) приблизно на 10–20% у осіб із нормальною функцією нирок та до 50% у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Тому у разі хронічної хвороби нирок застосування оцінки кліренсу креатиніну не рекомендується.
При використанні методу збору сечі за фіксований часовий інтервал (зазвичай 24 години), КК може бути обчислений за такою формулою:
CrCl = UCr * (Uvol / PCr),
де UCr представляє кліренс креатиніну в сечі в мг/мл, Uvol позначає обсяг сечі в мл/хвилину зібраної за період (1440 хвилин для 24-годинного збору сечі), а PCr представляє рівень креатиніну в плазмі в мг/мл.
Показання:
Діагностика захворювань паренхіми нирок, що призводять до зниження швидкості клубочкової фільтрації (ідіопатичний гострий і хронічний глумерулонефрит, пієлонефрит, амілоїдоз нирок, нефротичний синдром, вторинні гломерулонефрити, діабетична нефропатія та інші).
Відхилення від норми:
- Підвищення кліренсу креатиніну може свідчити про розвиток цукрового діабету, нефротичний синдром, гіпертонічну хворобу.
- Зниження показника спостерігається при нирковій недостатності.
Підготовка до обстеження: За 2 доби до відбору зразків припиняється прийом сечогінних (за погодженням з лікарем), за добу до аналізу виключаються алкоголь, важкі фізичні навантаження і стреси, а за півгодини - потрібно відмовитися від куріння.
Для проведення проби пацієнт здає добову сечу, після чого у нього проводиться забір крові з вени для визначення концентрації креатиніну.
Перша ранкова порція сечі в унітаз, всі наступні протягом дня, ночі та ранкова порція протягом наступного дня (на приклад з 6:00 ранку до 6:00 ранку наступного дня) збираються в одну посудину, яка зберігається в прохолодному, захищеному від сонячного світла місці (при температурі 4-8 градусів).
– Обов’язково слід вказати добовий об’єм зібраної сечі за добу;
– Вся зібрана добова сеча перемішується, і відливається 40-50 мл в окремий контейнер і доставляється в лабораторію.
Матеріал: Сироватка крові, добова сеча.
Метод: Колориметричний.
Аналізатор: Cobas C311.
Тест система: CREJ2U, CREJ2 Roche Diagnostics (Німеччина).
Референтні значення: 71,2 - 151 мл/хв.