Глікопротеїдний гонадотропний гормон. Синтезується базофільними клітинами передньої частки гіпофіза під впливом рилізинг-факторів гіпоталамуса. У жінок гонадотропіни беруть участь у регулювальному ланцюзі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники та керують менструальним циклом.
ЛГ та ФСГ вивільняються імпульсами з гонадотропних клітин у передню частку гіпофіза та потрапляють через кровотік у яєчники. Тут гонадотропіни стимулюють зростання та дозрівання фолікула, і, отже, біосинтез естрогенів та прогестеронів. Значення ЛГ досягають пікових показників у середині циклу та викликають овуляцію та формування жовтих тіл, головним продуктом секреції яких є прогестерон. У клітинах Лейдіга у насінниках ЛГ стимулює виробництво тестостерону.
Вимірювання концентрації ЛГ використовується при тлумаченні дисфункцій у системі гіпоталамус-гіпофіз-гонади. Визначення ЛГ у поєднанні з ФСГ використовується при таких показаннях: уроджені захворювання з хромосомними аббераціями (наприклад, синдром Тернера), полікістоз яєчників (ПКЯ), аменорея (причини), клімактеричний синдром та підозра на дефіцит клітин Лейдіга.
У чоловіків рівень ЛГ збільшується до 60 – 65 років. У пубертатному періоді рівень ЛГ підвищується, наближаючись до значень, характерних для дорослих. Під час вагітності концентрація знижується. У період постменопаузи відбувається підвищення концентрації ЛГ, як і ФСГ (фолікулостимулюючий гормон).
У жінок концентрація ЛГ у крові максимальна в проміжок від 12 до 24 годин перед овуляцією та утримується протягом усього дня, досягаючи концентрації у 10 разів більшої порівняно з неовуляційним періодом. Важливим є співвідношення ЛГ/ФСГ. У нормі до менархе воно дорівнює 1, після року менархе – від 1 до 1,5, у періоді від двох років після настання менархе та до менопаузи – від 1,5 до 2.
Підготовка пацієнта: За 3 дні до взяття крові необхідно виключити спортивні тренування. За 1 годину до взяття крові – куріння. Безпосередньо перед забором крові слід заспокоїтися. Забір крові проводиться натщесерце, сидячи або лежачи. Аналіз проводиться на 6 - 7 день менструального циклу, якщо інші терміни не вказані лікарем. У разі нерегулярних овуляційних циклів, для визначення овулярності циклу, кров для вимірювання рівня ЛГ слід брати щодня між 8 - 18 днями перед передбачуваною менструацією.
Обмеження: У пацієнтів, які отримують лікування високими дозами біотину (> 5 мг/день), слід брати проби не раніше ніж через 8 (вісім) годин після останнього введення біотину. У поодиноких випадках можлива інтерференція через надзвичайно високий титр антитіл до аналіт-специфічних антитіл, стрептавидину або рутенію. Склад тест-системи дозволяє мінімізувати ці ефекти. Секреція ЛГ відбувається значними коливаннями у різні періоди менструального циклу у відповідь на інтермітує вивільнення гонадоліберину. Тому інтерпретація значення за одним визначенням є складною.
Матеріал: Забір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Li-, Na-, та NH4-гепарин, K3-EDTA плазма та плазма, оброблена фторидом натрію/оксалатом калію. При використанні цитрату натрію отримані значення мають бути скориговані – збільшені на 10 %.
Стабільність проби: 14 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Метод: Електрохемілюмінесцентний.
Аналізатор: Сobas e411.
Тест – система: LH Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
Лютеїнізуючий гормон,, | Фолікулярна фаза (1-10 дні) | 2,4 – 12,6 |
Передовуляційна фаза (11-12 дні) | 7,7 – 23,1 | |
Овуляційна фаза (13-14 дні) | 14,0 – 95,6 | |
Лютеїнова фаза (15-28 дні) | 1,0 – 11,4 | |
Після місячних | 13,2 – 4,5 | |
Постменопауза | 7,7 – 58,5 | |
Чоловіки | 1,7 – 8,6 | |
Діти: 1 – 2 днів | 0,1 – 0,8 | |
3 день | 0,1 – 2,7 | |
4 день | 0,1 – 1,7 | |
5 день | 0,1 – 3,1 | |
6 день | 0,4 – 6,4 | |
7 день | 0,1 – 5,6 | |
8 – 30 днів життя | 0,1 – 7,8 | |
Дівчатка: 1 – 12 місяців | 0,1 – 0,4 | |
1– 5 років | 0,1– 0,5 | |
6 – 10 років | 0,1 – 3,1 | |
11– 13 років | 0,1 – 11,9 | |
Хлопчики: 1 – 12 років | 0,1– 0,4 | |
1– 5 років | 0,1– 1,3 | |
6 – 10 років | 0,1 – 1,4 | |
11 – 13 років | 0,1 – 7,8 | |
14 - 17 років | 1,3 – 9,8 |
Основні показання до призначення аналізу:
1. Гірсутизм;
2. Зниження лібідо та потенції;
3. Ановуляція;
4. Олігоменорея та аменорея;
5. Безпліддя;
6. Дисфункціональні маткові кровотечі;
7. Невиношування вагітності;
8. Передчасний статевий розвиток та затримка статевого розвитку;
9. Затримка зростання;
10. Статевий інфантилізм;
11. Синдром полікістозних яєчників;
12. Ендометріоз;
13. Контроль ефективності гормонотерапії.
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня ЛГ:
1. Базофільна аденома гіпофіза;
2. Гіпергонадотропний гіпогонадизм (жінки): синдром виснаження яєчників;
3. Синдром полікістозних яєчників;
4. Ендометріоз;
5. Синдром Шерешевського-Тернера (46, X0);
6. Тестикулярна фемінізація;
7. Голодування;
8. Спортивні тренування;
9. Ниркова недостатність;
10. Атрофія гонад у чоловіків після запалення