Лужна фосфатаза у сироватці представлена чотирма структурними генотипами: Печінково-кістково-нирковий генотип, кишковий генотип, плацентарний генотип та ембріональний.
ЛФ походить з остеобластів, гепатоцитів, лейкоцитів, клітин нирок, селезінки, плаценти, простати та тонкої кишки. Печінково-кістково-нирковий тип є особливо важливим.
Підвищення ЛФ відбувається при всіх формах холестазу, зокрема, при обструктивній жовтяниці. Її рівень також підвищується при захворюваннях скелета, таких як хвороба Педжета, гіперпаратиреоз, рахіт та остеомаляція, а також при переломах та злоякісних пухлинах.
Значне підвищення активності лужної фосфатази іноді спостерігається у дітей та підлітків. Воно спричинене підвищеною активністю остеобластів через прискорене зростання кісток.
Підготовка пацієнта: Здача крові натще.
Матеріал: Збір сироватки повинен проводитися з використанням стандартних пробірок для зразків або за допомогою пробірок з гелем, що розділяє. Плазма, оброблена Li-, Na-, та NH 4+ гепарином, K3 EDTA, цитратом натрію та фторидом натрію/оксалатом калію.
Стабільність проби: 7 днів при температурі 2-8 °C і один місяць при температурі -20 °C. Заморожувати лише один раз.
Метод: Колориметричний.
Аналізатор: Собас С311, модуль Cobas 501.
Тест– система: ALP2 Roche Diagnostics (Німеччина).
Референсні значення (норма):
ЛФ, Од\л | Дорослі: Чоловіки Жінки | 40 – 129 35 - 104 |
Діти 1-5 днів | < 250 | |
Діти 6 днів – 6 місяців | < 449 | |
Діти 7-12 місяців | < 462 | |
Діти 1-3 роки | < 281 | |
Діти 4 – 6 роки | < 269 | |
Діти 7 – 12 роки | < 300 | |
Підлітки 13 – роки : Юнаки Дівчата | < 390 < 187 |
Коефіцієнт перерахунку:
Од/л х 0,0167 = мkat/л.
Основні показання до призначення аналізу:
1. Захворювання кісткової системи: остеодистрофії, метастази та первинні пухлини кісткової тканини;
2. Обструктивні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів;
3. Первинний рак нирок;
4. Інфекційний мононуклеоз (перший тиждень захворювання).
Інтерпретація результатів:
Підвищення значення:
1. У дітей та підлітків (нормальне зростання);
2. Загоєння перемолів;
3. Гіперпаратиреоз;
4. Рахіт;
5. Остеомаляція;
6. Пухлини кісток (остеосаркома, метастази);
7. Осифікація;
8. Хвороба Педжета;
9. Мієломна хвороба;
10. Лімфогранулематоз із ураженням кісток;
11. Хвороба Гоше;
12. Синдром Кушінга;
13. Уремічна остеодистрофія;
14. Захворювання нирок;
15. Захворювання печінки;
16. Кишкові бактеріальні інфекції;
17. Тиреотоксикоз.
Зниження значення:
1.Гіпотиреоз;
2. Цинга
3. Анемія;
4. Гіпофосфатаземія;
5. Перніціозна анемія;
6. Уповільнене зростання у дітей.