Мікроальбумін в добовій сечі

Мікроальбумін – це маркер, що дозволяє визначити ризик розвитку захворювань нирок та серцево-судинної системи. Підвищення його рівня в сечі найчастіше говорить про ранню нефропатію, яка ще не має клінічних симптомів.

Мікроальбумін в сечі слугує для визначення наявності основного білка плазми крові в сечі. Потрапляння даного білка в сечу сигналізує про захворювання нирок. Мікроальбумін є малим білком у плазмі, але його наявність у сечі може бути ознакою пошкодження нирок або початкових стадій ниркових захворювань.

Вимірювання альбуміну в сечі може бути використане для оцінки клубочкової, канальцевої, канальцево-клубочкової та постренальної протеїнурії. Мікроальбумінурія (злегка підвищена екскреція альбуміну з сечею) має особливе значення для ранньої діагностики діабетичної нефропатії. Альбумін являє собою білок, що не містить вуглеводів, на частку якого припадає 55-65% від загального білка плазми крові. Він підтримує онкотичний тиск у плазмі крові, бере участь у транспорті та депонуванні широкого спектру лігандів і є джерелом ендогенних амінокислот. У нормі нирки запобігають втраті сироваткового альбуміну з сечею.

Проте в нормі альбумін все ж таки виявляється в сечі в невеликих кількостях. Оскільки розмір (69 кДа), аніонний заряд і канальцева реабсорбція відіграють роль у нирковій обробці альбуміну, екскреція збільшується при зміні розміру клубочків і селективності заряду, а також при ушкодженні канальців. Тому альбумін у сечі вважається найбільш важливим маркером порушень клубочкової функції. Майже у 40% пацієнтів з інсулінозалежним цукровим діабетом розвивається діабетична нефропатія, яка на ранній стадії проявляється у вигляді мікроальбумінурії.

Показання до призначення:

• щорічне скринінгове обстеження осіб з підвищеним ризиком розвитку ушкодження нирок (особи з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю, ожирінням);
• вагітність, ускладнена нефропатією;
• обстеження осіб 65 років і старше з факторами ризику захворювань серця або нирок;
• наявність обтяженого сімейного анамнезу (у членів сім’ї є або були захворювання нирок);
• приймання ліків, що мають нефротоксичну дію;
• важка травма нирок;
• при діагностиці цукрового діабету I і II типу ;
• на ранніх стадіях гломерулонефриту;
• при наявності аутоімунних захворювань (червоний вовчак, амілоїдоз).

Причини підвищення рівня:

• виражена артеріальна гіпертензія;
• цукровий діабет;
• інфекції сечовивідних шляхів;
• застійна серцева недостатність;
• прееклампсія під час вагітності;
• менструація (помилково позитивні);
• рання протеїнурія будь-якої етіології.

Правила підготовки до здачі сечі:

Напередодні дослідження не рекомендується вживати алкоголь, солону та гостру їжу, сечогінні препарати, а також БАДи та харчові продукти, що змінюють колір сечі (буряк, морква).

Після цистоскопії дослідження сечі можливі не раніше ніж через 5-7 днів.

Правила збирання сечі:

Перше ранкове сечовипускання зробити в унітаз. Всю подальшу добову сечу, включаючи ранкову порцію наступного дня, зібрати в ємкість (важливо - об`єм ємкості повинен бути достатнім для очікуваної кількості сечі за добу). Протягом усього періоду збору біологічний матеріал тримати в прохолодному, захищеному від світла місці. Після закінчення збору, визначити добовий об`єм зібраної сечі, перемішати, відлити 30-40 мл в стандартний контейнер для сечі.

Матеріал: Добова сеча.

Метод: Імунотурбідиметричний .

Аналізатор: Cobas с311.

Тест система: ALBT2, Roche Diagnostics (Німеччина).

Одиниці вимірювання: Мг/24год.

Референтні значення: 0-30 мг/24год.