Мікробіологічне дослідження біологічного матеріалу на грибкову флору з визначенням чутливості до протигрибкових препаратів (7 видів) /P

Мікробіологічне дослідження біологічного матеріалу на грибкову флору з додатковою оцінкою чутливості ідентифікованих збудників до протигрибкових препаратів – один з методів диференціальної діагностики мікозів і підбору раціональної терапії для їх лікування.

У людському організмі може існувати багато видів патогенних і умовно-патогенних грибів, які можуть проникати через пошкоджену шкіру (садна, тріщини, тощо), слизові оболонки, а також - з продуктами харчування до травного тракту, з повітрям – у дихальні шляхи. Інфекції, які викликаються грибками, передаються контактно-побутовим шляхом, при безпосередньому контакті зі шкірою, слизовими оболонками хворого. Більшість видів грибів є умовно-патогенними, які в нормі існують на шкірі та її придатках (волоссі, нігтях), слизових оболонках сечостатевих органів і шлунково-кишкового тракту в якості сапрофітів (організми, які живляться відмерлими органічними речовинами). Живляться вони непотрібними людині органічними речовинами і не спричиняють тривожних симптомів. При зниженні імунітету (часті вірусні та бактеріальні захворювання, імунодефіцитні стани, хіміотерапія, тощо), безконтрольному прийомі деяких препаратів, порушення бар'єрної функції шкіри та слизових оболонок ці гриби переходять з сапрофітів до паразитичного способу існування, викликаючи поверхневі та глибокі, місцеві та системні мікози. Дуже часто можна спостерігати полімікози, викликані поєднанням 2-3 видів грибкових інфекцій.

Проявитися мікози можуть будь-де, у залежності від локалізації грибкової інфекції. Поверхневі мікози найчастіше проявляються свербінням, лущенням і зміною кольору шкіри, розшаруванням нігтьових пластин, випадінням волосся. Пізніше на уражених ділянках утворюються ерозії, виразки. Урогенітальні грибкові інфекції супроводжуються патологічними виділеннями із зовнішніх статевих органів, свербінням і печінням при сечовипусканні, інфекції дихальних шляхів – дискомфортними відчуттями при вдиханні повітря. При імунодефіцитних станах можуть розвиватися системні мікози з ураженням центральної нервової системи, легень і бронхів, травного тракту, кровоносних судин. Мікози потребують тривалого симптоматичного лікування із застосуванням антимікотичних препаратів місцевої та системної дії. Деякі види грибків можуть бути резистентними до стандартної антимікотичної терапії, в таких випадках особливо важливою є оцінка антимікотичної чутливості (чутливість того чи іншого виду гриба до протигрибкових препаратів)

Матеріалу для дослідження (зішкріби та мазки з різних органів, зразки шкіри, нігтів і волосся, мокрота, еякулят та інші) визначається локалізацією грибкової інфекції, особливостями клінічної симптоматики. Мікробіологічне дослідження на грибкову флору проводиться за тією ж схемою, що й бакпосів (посів на відповідні поживні середовища, культивування, оцінка росту), але є важливі особливості:

• необхідно створити особливі умови культивування, щоб здійснити перехід грибів від паразитарної (внутрішньоорганізмової) до сапрофітної (вільноіснуючої) форми існування;
• для росту деяких видів грибкової флори потрібно кілька тижнів, цим пояснюється тривалий час дослідження.

Мікробіологічне дослідження на грибкову флору може призначатися:

• при симптомах, які схожі на грибкову інфекцію, особливо у пацієнтів групи ризику (цукровий діабет, ослаблений імунітет, тривалий прийом антибіотиків, кортикостероїдів, імунодепресантів, хіміотерапія, контакт з бездомними тваринами без захисних засобів тощо);
• пацієнтам з діагностованими мікозами, які пройшли курс протигрибкової терапії;
• у процесі проведення антимікотичної терапії (якщо стандартна терапія не дає очікуваного ефекту, при проведенні тривалої терапії з можливістю розвитку резистентності до препарату, при необхідності переходу на антимікотичний препарат іншого класу).

Дослідження проводиться для:

• підтвердження наявності грибкової інфекції в організмі;
• диференціальної етіологічної діагностики мікозів (ідентифікації збудника);
• призначення адекватної антимікотичної терапії;
• моніторингу терапії, внесення корективів до її схеми;
• оцінки ефективності терапії після завершення прийому протигрибкових препаратів.

Загальні правила підготовки до дослідження:

• при поверхневих мікозах за 3 доби виключити застосування будь-яких косметичних засобів, в тому числі лікувальної косметики для догляду за шкірою/волоссям/нігтями (в залежності від досліджуваного матеріалу);
• за добу припинити застосування будь-яких місцевих лікарських препаратів і виключити проведення діагностичних, терапевтичних процедур в області взяття матеріалу;
• у день забору матеріалу зранку утримуватися від гігієнічних, косметичних процедур в області взяття (миття голови, умивання, механічна обробка нігтів металевою пилкою тощо).

Культуральне дослідження на грибкову флору бажано проводити до початку протигрибкової терапії або через 2 тижні після її завершення/переривання (якщо метою є моніторинг, внесення коректив у схему терапії, оцінка ефективності).

Метод: Бактеріологічний.