1 Опис
Імунофенотипування лімфоцитів крові людини, що є основним компонентом оцінки імунного статусу, проводиться методом проточної цитофлуориметрії. Цей процес є характеристикою клітин з використанням моноклональних антитіл або інших зондів, що дозволяють визначити тип і функціональний стан клітин на основі наявності певного набору клітинних маркерів.
Імунофенотипування лейкоцитів включає виявлення маркерів диференціації (CD антигенів) з їхньої поверхні. Лейкоцити мають низку поверхневих та цитоплазматичних антигенів, специфічних для їх субпопуляцій та стадій розвитку. CD антигени (cluster of differentiation antigens) є клітинні маркери, які розрізняють типи клітин. Диференціацію цих антигенів ретельно досліджено і стандартизовано, і кожному антигену присвоєно певний номер. Моноклональні антитіла дозволяють розпізнавати ці антигени. Використання флюоресцентно-мічених моноклональних антитіл, що зв'язуються з конкретними CD, дає можливість методом проточної цитометрії підрахувати лімфоцити, що відносяться до різних субпопуляцій щодо їх функції та стадії розвитку.
Проточна цитофлуориметрія заснована на проведенні фотометричних та флюоресцентних вимірювань окремих клітин, які перетинають промінь монохроматичного світла (зазвичай лазера) у потоці рідини.
Детальніше
2 Показання до призначення
Показання до призначення:
Рекомендовано для комплексного обстеження пацієнтів, які входять до групи ризику з чотирьох синдромів.
Інфекційний синдром:
• часті ГРВІ, хронічні інфекції ЛОР-органів (гнійні синусити, отити, лімфаденіти, що періодично зустрічаються, пневмонії з тенденцією до рецидивування);
• бактеріальні інфекції шкіри та підшкірної клітковини (піодермії, фурункульоз, абсцеси, флегмони, септичні гранульоми та ін.);
• урогенітальні інфекції;
• грибкові ураження шкіри та слизових оболонок, кандидоз, паразитарні інфекції;
• рецидивуючий герпес різної локалізації;
• гастроентеропатія з хронічною діареєю неясної етіології, дисбактеріоз;
• тривалий субфебрилітет, пропасниця неясної етіології;
• генералізовані інфекції: сепсис, гнійні менінгіти.
Алергічний синдром (атопічний):
•атопічний дерматит;
• нейродерміт;
• екзема з інфекційним компонентом;
• тяжка атопічна бронхіальна астма, поліноз, хронічний астматичний бронхіт.
Аутоімунний синдром:
• розсіяний склероз;
• дифузні захворювання сполучної тканини (системний червоний вовчак, склеродермія, дерматоміозит);
• ревматоїдний артрит;
• аутоімунний тиреоідит;
• неспецифічний виразковий коліт.
Імунопроліферативний синдром:
• пухлинні процеси в імунній системі (лімфоми, лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна), гострий та хронічний лімфолейкоз)
Детальніше
3 Референтні значення
Референтні значення: %
Т-лімфоцити загальні (CD3+): 55,0-84,0.
Т-супресори (CD8+): 13,0-41,0.
Т-хелпери (CD4+): 31,0-60,0.
В-лімфоцити (CD19+): 6,0-25,0.
Імунорегуляторний індекс Т-хелпери/Т-супресори: 1,2-2,3.
Детальніше
4 Оцінка результатів
Оцінка результатів:
Субпопуляція лімфоцитів | Збільшення показника | Зниження показника |
T-лімфоцити (CD3+) | Гострі та хронічні інфекції; гормональний дисбаланс; тривалий прийом лікарських засобів (особливо монотерапія); прийом біологічно активних добавок; інтенсивні заняття спортом; вагітність; Т-клітинні лейкози. | Деякі види інфекцій; імунодефіцитні стани; алкогольний цироз печінки; карцинома печінки; аутоімунні захворювання; прийом імуносупресивних препаратів. |
Т-хелпери (CD4+) | Ряд аутоімунних захворювань; гормональний дисбаланс; деякі інфекції; окремі Т-клітинні лейкози. | Імунодефіцитні стани (основна лабораторна ознака вторинного імунодефіциту); алкогольна хвороба печінки; аутоімунні захворювання; прийом імуносупресивних препаратів чи глюкокортикоїдів. |
Т-супресори (CD8+) | Деякі вірусні інфекції; ряд Т-клітинних лейкозів; наркоз; гостра фаза алергії; низка аутоімунних патологій. | Деякі види аутоімунних, алергічних захворювань; імуносупресивна терапія. |
Детальніше
5 Матеріал
Матеріал: Венозна кров.
Детальніше
6 Метод дослідження
Метод дослідження: Проточна цитометрія.
Детальніше
7 Підготовка до дослідження
Підготовка до дослідження:
• Виключити алкоголь з раціону протягом 24 годин до дослідження.
• Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження.
• Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.
• Не їсти протягом 12 годин до дослідження, можна пити чисту негазовану воду.
• Повністю виключити (за згодою з лікарем) прийом лікарських засобів протягом 24 годин перед дослідженням.
• Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 24 годин до дослідження.
• Не курити протягом 30 хвилин до дослідження.
Важливі зауваження:
• Результати цього дослідження слід зіставляти з клінічними даними та показниками інших лабораторних аналізів.
• Слід зазначити, що оцінка показників у динаміці суттєво підвищує клінічну значущість дослідження.
Детальніше
